ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 серпня 2021 року м. Київ № 640/32787/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії» від 16 жовтня 2020 року №21-454, виданої Київською міською прокуратурою, чинної на час здійснення перерахунку, із застосуванням обмеження граничного розміру пенсії десяти прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- визнати протиправним та скасувати рішення №930040835765 від 21 жовтня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову в проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням обмеження граничного розміру пенсії десяти прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, зазначеної у довідці від 16 жовтня 2020 року №21-454, виданої Київською міською прокуратурою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, ОСОБА_1 , виходячи із розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Київської міської прокуратури від 16 жовтня 2020 року №21-454 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за посадою прокурора відділу», без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 13 грудня 2019 року до моменту здійснення перерахунку.
Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що при перерахунку призначеної йому пенсії повинен застосовуватися відсоток 90 та не можуть застосовуватися обмеження граничного розміру, адже вказані обмеження 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» діють на пенсії, які призначені з 01 січня 2016 року, а не на їх перерахунок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що що відповідно до вимог пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11 грудня 2019 року №1155, зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Крім того, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, чинним законодавством України право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 15 липня 2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодні підстави для визнання дій протиправними - відсутні.
Позивач надіслав відповідь на відзив, в якій заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
При цьому, суд враховує подане клопотання позивача про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Управлінням пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва в січні 2003 року ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції чинній на час призначення пенсії) призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90% заробітної плати працівника прокуратури.
На виконання судового рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року в справі №755/17348/16-а, яке набрало законної сили, 28 лютого 2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено перерахунок і виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі без обмежень суми пенсійної виплати на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-Х11, яка діяла на момент призначення пенсії, виходячи із розміру 90% від суми заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури міста Києва від 29 вересня 2016 року №18/569.
В подальшому, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок і переходом з 01 квітня 2020 року на статтю 81 Закону України «Про прокуратуру» Київською міською прокуратурою відповідно до рішень Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, від 13 грудня 2019 року №7-р(11)2019 позивачу видана довідка №21-454 від 16 жовтня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними станом на 11 вересня 2020 року за відповідною (прирівняною) посадою прокурора відділу.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №21-454 від 16 жовтня 2020 року, виданої Київською міською прокуратурою, оригінал якої долучено до заяви.
За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 23 листопада 2020 року №2600-0202-18/166277 повідомило, що статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Так, згідно поданої позивачем заяви від 20 жовтня 2020 року останньому з 01 жовтня 2020 року проведено перерахунок пенсії із обмеженням максимального розміру становить - 17 120,00 грн.
Незгода позивача із відмовою у здійсненні перерахунку із розрахунку 90 % грошового забезпечення зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 13 цієї статті).
Частина 18 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року), передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно з частиною 13 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону від 08 липня 2011 року №3668-VІ) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (далі - Закон України № 76-VIII), яким, зокрема, частину 18 статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
У подальшому, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, крім п. 8 частини першої ст 15, частини четвертої ст 16, абз. 1 частини другої ст. 46-2, ст. 47, частини першої ст. 49, частини п'ятої ст. 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1, частини третьої ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів.
Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Відтак, оскільки зазначена норма з 01 січня 2015 року є нечинною, тому у таких випадках слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII.
Так, за частиною 20 статті 86 Закону України №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 положення частини 20 ст. 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У вказаному рішенні Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
«Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом №1697-VІІ.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 334/3092/16-а (2-а/334/17/17).
Зазначене рішення Конституційного Суду України і стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Відповідно до частини 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак, суд приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р (II)/2019 впливає на правовідносини, пов'язані з розглядом заяви позивача про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки від 16 жовтня 2020 року №21-454, виданої Київською міською прокуратурою.
Отже, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру».
Твердження пенсійного органу про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-(ІІ)/2019 (після 13 грудня 2019 року) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, відтак позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Посилання відповідача на невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури є безпідставними з огляду на постанову Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, згідно з якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
При цьому, Верховний Суд, вирішуючи вказану справу звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.
Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України у вище зазначеному рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Судом вбачається, що підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку 90 % грошового забезпечення позивача слугувало обмеження пенсії її максимальним розміром 17 120,00 грн.
Так, згідно абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Враховуючи, що позивачу пенсія нараховується з січня 2003 року, тобто до 01 січня 2016 року, відтак дія положень вказаного Закону від 24 грудня 2015 року №911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 12 листопада 2019 року в справі №360/1428/17.
Таким чином, виплата пенсії позивачу повинна здійснюватись без обмеження граничного розміру, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині та як наслідок необхідність визнання протиправними дій та скасування рішення про відмову пенсійного органу у здійсненні перерахунку пенсії позивача.
Крім того, суд враховує, що право позивача на отримання пенсії без обмеження її максимальним розміром та виходячи з 90 % грошового забезпечення встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 грудня 2016 року у справі № 755/17348/16-а, яке набрало законної сили.
За приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача про відмову в здійсненні перерахунку пенсії позивача та необхідність його скасування в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведені положення, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до порядку виконання рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, а саме згідно частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первісній редакції, на підставі довідки Київської міської прокуратури №21-454 від 16 жовтня 2020 року в розмірі 90 % суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням обмеження граничного розміру пенсії десяти прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Визнати протиправним та скасувати рішення №930040835765 від 21 жовтня 2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову в проведенні перерахунку пенсії у розмірі 90 % від суми заробітної плати за вислугу років ОСОБА_1 із застосуванням обмеження граничного розміру пенсії десяти прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, зазначеної у довідці від 16 жовтня 2020 року №21-454, виданої Київською міською прокуратурою.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, ОСОБА_1 , виходячи із розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Київської міської прокуратури від 16 жовтня 2020 року №21-454 «Про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії за посадою прокурора відділу», без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук