ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 серпня 2021 року м. Київ № 640/22257/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києві з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнко Андрія Анатолійовича, в якій просить:
визнати дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" гр. ОСОБА_2 протиправними;
зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" включити до вимог першої черги ОСОБА_1 вимоги щодо відшкодування заподіяної AT "Дельта Банк" шкоди його здоров'ю у формі душевних страждань у зв'язку із втратою майна у розмірі 4 847 990, 82 грн.;
Тобто, позовні вимоги заявлені про визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вчинені ним під час проведення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
Згідно із ч.1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (п. 8 ч.2 ст. 4 цього Закону).
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.
Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постановах від 16 лютого 2016 року у справі № 21-4846а15 і від 15 червня 2016 року у справі № 21-286а16, щодо застосування ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та поширення юрисдикції господарських судів на всі спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, повноваження органів управління та контролю якого здійснює Фонд (його уповноважена особа). Адже при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських й адміністративних справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них Фонду чи його уповноваженої особи) на стадії ліквідації чи банкрутства банку), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Вказана правова позиція викладена у пп. 49, 50, 55, 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.04.18 р. у справі № 910/8132/17 і стосується питання розмежування судових юрисдикцій у спорах за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Оскільки в даному випадку спір стосується не сфери гарантування вкладів фізичних осіб, а виведення неплатоспроможного банку з ринку і його ліквідацію, то у даних правовідносинах Фонд (та його уповноважені особи) виступають як учасники приватноправових відносин.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом з позовними матеріалами надіслати позивачу негайно.
3. На виконання ч. 6 ст. 170 КАС України роз'яснити позивачу, що справа має розглядатися в порядку ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 295 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Головань