Справа номер 237/3111/21
Провадження номер 2-о/237/247/21
26.08.21 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Приходько В.А.,
при секретарі Мазур М.С.,
розглянувши у відкритомусудовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Мар'їнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)про встановлення факту народження дитини,
25.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Мар'їнського районного суду Донецької області із заявою про встановлення факту народження дитини.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 об 11:30 годині вм. Донецькїї донька ОСОБА_2народила хлопчика,що підтверджується медичним свідоцтвом про народження № 821.Вказане свідоцтво не має юридичної сили на території України, так як складене на підставі наказу Міністерства здоров'я так званої «ДНР» від 09.01.2015 року № 12. Звернувшись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо проведення державної реєстрації народження дитини, заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації народження у зв'язку з тим, що медичні документи про народження не відповідають вимогам діючого законодавства України. Через ту обставину, що на теперішній час м. Донецьк є окупованою територією та не контролюється владою України, в заявника немає можливості отримати свідоцтво про народження дитини.
Просить суд встановити факт того, що ОСОБА_2 .04.2021року в м. Донецькнародила хлопчика.
Заявник в судове засідання не з'явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник заінтересованої особив судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Донецьк, є громадянкою України.
Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Донецьк, є громадянином України.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 19 грудня 2009 року зареєстровано шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_2 ».
Згідно медичного свідоцтва про народження № 821 від 30 квітня 2021 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3об 11:30 годинінародила хлопчика, дитина за рахунком друга.
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII(з наступними змінами та доповненнями) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до абз.1 та абз.2 ч.4ст.13 Закону України«Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI(далі - Закон № 2398-VI) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку,визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану громадян підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024, що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу ( форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою КМУ від 09.01.2013 року № 9, медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше.
Згідно з абз. 5 ч. 4ст. 13 Закону № 2398-VIза відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно ст. 7 Закону України "Про громадянство України"особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до ч.1 ст. 144 Сімейного КодексуУкраїни батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
З поданих документів вбачається, що вони видані неповноважними органами, в той же час загально відомим є факт відсутності державної влади на окремих територіях Донецької та Луганської областей, що унеможливлює реєстрацію народження на таких територіях у встановленому законодавством порядку.
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ theRepublicofMoldovaandRussia", "IlascuandOthers v. MoldovaandRussia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Згідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1650 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до п.7 ч.1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року«Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно зі ст. 14 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.
Суд вважає, що матеріали справи підтверджують факт того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецькнародила хлопчика.
Оскільки заявник з наявними в неї документами не може зареєструвати народження дитини, то її заяву необхідно задовольнити, встановивши факт народження дитини, що в подальшому буде підставою для державної реєстрації акту про народження дитини та надасть відповідні гарантії як дитині, так і її батькам.
Керуючись ст. ст.10,14,315, 317, 264-265 ЦПК України,ст.144 Сімейного кодексу України,ст.13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2 , громадянка України, яка народиласьІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк,ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецькнародила дитину чоловічоїстаті, дитина за рахунком друга.
Батьком дитини вказати ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А.Приходько