Справа № 226/1500/21
Справа № 226/1500/21
Провадження № 2/226/517/2021
27 серпня 2021 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.,
при секретарі Попенко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Оніщенко Дмитро Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»(далі - ТОВ «ФК управляння активами») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого вказав, що 08.02.2021 від бухгалтерії ПрАТ «ШУ «Покровське», де він працює, йому стало відомо про наявність відкритого приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Оніщенко Д.С. виконавчого провадження № 63511315 та звернення стягнення на його заробітну плату в рамках виконання виконавчого напису № 5041 від 24.01.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК управління активами» заборгованості в розмірі 40826 грн. Цей виконавчий напис він вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки ним не була отримана письмова вимога кредитора про усунення порушень основного зобов'язання та не доведена безспірність заборгованості за кредитним договором від 20.12.2013, укладеним між ним та ПАТ «Дельта Банк». Крім того цей виконавчий напис вчинено згідно з п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, який було визнано незаконним та нечинним згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка набула законної сили 22.02.2017. Редакція вказаного Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору відповідно до п.1 Переліку, який ним не укладався. Також з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, оскільки останній платіж на користь ПАТ «Дельта Банк» він здійснив у вересня 2014 року. Вказуючи на небезспірність заборгованості і незаконність виконавчого напису, позивач просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, наполягаючи на позові, письмово сповістив суд про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача ТОВ «ФК управління активами», будучи належним чином сповіщеним про час і місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав суду заяву про визнання позовних вимог.
Треті особи приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Оніщенко Д.С. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. до суду також не з'явилися, про час і місце слухання справи сповіщені належним чином, заяв по суті справи та клопотань про відкладення розгляду справи не надали.
Згідно з ухвалою судді від 21.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи та за клопотанням позивача у приватного виконавця та з Київського державного нотаріального архіву витребувано копії документів, на підставі яких вчинено спірний виконавчого напису та здійснюється примусове виконання.
Згідно з ухвалою суду від 21.05.2021 за заявою позивача про забезпечення позову зупинено стягнення за виконавчим написом, що оскаржується, до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.
Згідно з ухвалою суду від 27.08.2021 у клопотанні відповідача про врегулювання спору за участю судді відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 20.12.2013 ОСОБА_1 підписав заяву № 002-04483-201213 про приєднання до Правил до Тарифів ПАТ «Дельта Банк», наслідком чого стало відкриття банком на ім'я позивача поточного рахунку, отримання позивачем платіжної кредитної карти із встановленням кредитного ліміту у розмірі 40000 грн зі строком кредитування 364 календарні дні (а.с.53-55).
24.01.2020 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. на підставі заяви ТОВ «ФК управління активами» від 23.01.2020 вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під номером 5041, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК управління активами», якому право вимоги за фінансовими зобов'язаннями перейшло від ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» за договором відступлення право вимоги № 20/01/20-1/1 від 20.01.2020, якому в свою чергу ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору відступлення прав вимоги № 195/К від 09.02.2018 відступило право вимоги за кредитним договором № 002-04483-201213 від 20.12.2013, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , заборгованості за вказаним кредитним договором, а саме: за тілом кредиту - 28724 грн 00 коп., за процентами та комісією - 11952 грн 00 коп. та плати за вчинення виконавчого напису - 150 грн 00 коп., а всього 40826 грн 00 коп. Стягнення заборгованості проводиться за період 08.02.2018 по 23.01.2020 (а.с.50-51).
Згідно з випискою до кредитного договору № 002-04483-201213 від 20.12.2013, яка була додана відповідачем до його заяви від 23.01.2020 про вчинення виконавчого напису нотаріуса, заборгованість позивача за період з 08.02.2018 по 23.01.2020 склала: за тілом кредиту - 28724 грн 00 коп., за процентами та комісією - 11952 грн 00 коп., а всього 40676 грн 00 коп. (а.с.52).
Відповідно до витягу з додатку № 1 до Листа № ФК/67 від 20.01.2020 право вимоги за кредитним договором № 002-04483-201213 від 20.12.2013, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», було відступлено від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів», а в подальшому були переуступлені ТОВ «ФК управління активами», відповідно до договору 195/К від 09.02.2018 (а.с.59).
На підставі виконавчого напису № 5041, вданого 24.01.2020, відкрито виконавче провадження № 63511315 та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Оніщенко Д.С. вчиняються виконавчі дії за постановою від 13.01.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в рамках якого проводяться утримання з заробітної плати, яку позивач отримує у ПрАТ «ШУ «Покровське» (а.с.27-28).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 та ч.5 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).
Частиною другої статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтями 1077, 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.3.1, п.3.2 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, (далі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів).
Отже в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 01.02.2021 судом встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 за № 1172.
Відповідно до п.2 Переліку документів для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Перелік документів було доповнено цим пунктом 2 (розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин») на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Між тим постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, якою було доповнено Перелік документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», була визнана в цій частині змін незаконною та нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14, яка набула законної сили 22.02.2017.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
Відповідно до п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Редакція переліку передбачає можливість стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів лише за оригіналами нотаріально посвідчених договорів (п.1 Переліку).
Кредитний договір № 002-04483-201213 від 20.12.2013 нотаріально не посвідчений.
У зв'язку з цим вчинення 24.01.2020 нотаріусом виконавчого напису на підставі п.2 Переліку, який внаслідок вказаного судового рішення є незаконним та нечинним, є неправомірним.
Суд також погоджується з доводами позивача щодо неправомірності нарахування заборгованості за відсотками за період з 08.02.2018 по 23.01.2020 та щодо того, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років,
Як зазначено вище, за приписами ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до заяви позивача № 002-04483-201213 від 20.12.2013, яка свідчить про укладення кредитного договору з ПАТ «Дельта Банк», строк повернення кредиту (строк дії кредитної лінії) встановлено 364 календарні дні (п.2.4 заяви), тобто не пізніше 20.12.2014.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 19.03.2014 у справі № 6-14цс14) відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
З наявних у справі доказів вбачається, що кредит видавався позивачу на строк до 20.12.2014, ця дата є відправною для відрахування трирічного строку. Оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вчинено 24.01.2020, тобто майже через шість років з дня виникнення права вимоги.
Викликає непорозуміння нарахування кредитної заборгованості позивача за період з 08.02.2018 по 23.01.2020, тоді як строк кредитування закінчився 20.12.2014. Нарахування відсотків поза межами кредитування є порушенням абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України.
До такого висновку суд прийшов з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 243/9032/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Відтак нарахування за кредитом відсотків поза межами строку дії кредитного договору, а саме: після 20.12.2014, вказує на безпідставність таких дій і необґрунтованість безспірності заборгованості.
Встановлене свідчить про наявність спору між сторонами щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
Також відповідачем та іншими учасниками справи не надано суду будь-яких доказів на підтвердження наявності у відповідача права вимоги.
З огляду на те, що позивачу не було відомо про відступлення первісним кредитором права вимоги за укладеним з ним кредитним договором, і відповідачем не надано доказів переходу до нього прав у зобов'язанні, у позивача на підставі ч.1 ст.517 ЦК України виникає право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові, що впливає на відсутність факту безспірності наявної у боржника заборгованості, який враховується при вчиненні нотаріального напису.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Суду не надано доказів про направлення та отримання позивачем повідомлення про відступлення прав вимоги за зобов'язанням та усунення порушень вимог кредитного договору.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. Оскільки стягнута з позивача за виконавчим написом нотаріуса заборгованість не може вважатись безспірною, права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 при зверненні до суду з цим позовом судовий збір не сплачено, оскільки відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач у такій категорії справ звільняється від сплати судового збору.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908 грн 00 коп. (2270 грн х 0,4) та за подання фізичною особою заяви про забезпечення позову становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 454 грн 00 коп. (2270 грн х 0,2), а всього 1362 грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на приведені правові норми та те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, суд вважає, що з відповідача на користь держави слід стягнути 50 % від належного до сплати судового збору, а саме 681 грн (1362 грн 00 коп. : 2).
На підставі ст.18 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 142, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання якого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»(08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха, б.9А, оф.203; код ЄДРПОУ 37616221), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович(01001, м.Київ, вул.Михайлівська, б.5/6, літ.В), приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Оніщенко Дмитро Степанович(03035, м.Київ, вул.Сурикова, б.3, оф.11), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичемза реєстровим номером № 5041 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»заборгованості за кредитним договором № 002-04483-201213 від 20 грудня 2013 року за період з 08 лютого 2018 року по 23 січня 2020 року у розмірі у розмірі 40676 грн 00 коп. та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 150 грн 00 коп., а всього 40826 грн 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ»на користь держави судові витрати в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.Є.Редько