Справа № 152/1044/21
2-о/152/58/21
28 серпня 2021 року м. Шаргород
Справа №152/1044/21
Провадження №2-о/152/58/21
Суддя Шаргородського районного
суду Вінницької області - Славінська Н.Л.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Шаргородського районного суду в системі «Електронний суд» з означеною заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, у АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який по день смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Після смерті останнього залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, площею 6,1309 га з кадастровим номером 0525381200:02:005:0047, що розташована на території Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, що належала останньому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №389724 від 26.05.2006 року.
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 на належну останньому земельну ділянку є заявник ОСОБА_1 , який спадщину фактично прийняв, так як проживав із спадкодавцем за однією адресою - у АДРЕСА_1 .
З огляду на зазначене, після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, так як вважав, що набув право власності на спадкове майно, проживаючи з померлим та здійснюючи догляд за останнім, хоча померлий ОСОБА_3 був зареєстрований за іншою адресою.
Таким чином, заявник пропустив строк для прийняття спадщини, хоча на час відкриття спадщини, проживав із спадкодавцем, а тому змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.
Так, відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом 4 ЦПК.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд, серед іншого, розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Оскільки, відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, то вказана заява, згідно зі ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Крім того, відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, у заяві ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.1 ст.318 ЦПК, не зазначено з якою метою заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 .
Частиною 7 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Також, відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною 2 ст.26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з п.п.2, 3, 4, 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, що затверджене Радою адвокатів України за рішенням №41 від 12.04.2019 року (з наступними змінами), ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України . Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Пунктом 9 вказаного вище Положення встановлено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Згідно з п.п.12.10 п.12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, ордер повинен містити, в тому числі, підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Так, у заяві зазначено, що в інтересах ОСОБА_1 звертається представник заявника - ОСОБА_2 і додано до заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1018272 від 26.08.2021 року, тоді як заява підписана не адвокатом, а фізичною особою - ОСОБА_2 .
Крім того, в порушення вимог Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги і ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер не містить підпису адвоката - Гримайло К.Л., тоді як у ньому зазначено, що він виданий адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально, а також ордер не посвідчено печаткою адвоката (за її наявності).
Оскільки, відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду, то вказана заява, згідно зі ст.185 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст.185, 260, 294 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити заявника - ОСОБА_1 про необхідність виправлення недоліків заяви у строк, який не може перевищувати шести днів з дня отримання даної ухвали, шляхом подачі на виконання даної ухвали заяви із виправленими недоліками в канцелярію Шаргородського районного суду і роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута йому.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала підписана суддею 28.08.2021 року.
Суддя: