Справа № 156/368/21
Провадження № 2/156/283/21
Рядок статзвіту № 69
26 серпня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 156/368/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, який був встановлений рішенням Іваничівського районного суду Воллинської області від 04 жовтня 2016 року та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1255 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання цього позову і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову покликається на те, що від спільного подружнього проживання у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Іваничівського районного суду від 01 вересня 2009 року стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн. 04 жовтня 2016 року Іваничівським районним судом Волинської області збільшено розмір аліментів на утримання сина та присуджено до стягнення з відповідача 600 грн. аліментів на утримання дитини. Зазначає, що малолітній син проживає разом із нею. З часу збільшення розміру аліментів, відбулися зміни її матеріального стану в сторону погіршення, оскільки вона не має постійного місця роботи, не отримує заробітної плати та соціальної допомоги як малозабезпечена сім'я. Вона займається доглядом та вихованням двох малолітніх дітей, доглядає хворих батьків, що виключає можливість працювати повний робочий день, а знайти роботу з гнучким графіком роботи немає можливості. Також матеріальний стан її з сином ОСОБА_4 погіршився через ріст цін на продукти харчування, одяг, лікарські засоби та інші потреби необхідні для задоволення базових потреб дитини, що з віком змінюються та зростають. Розмір аліментів, який на даний час сплачує відповідач не забезпечує нормального життєвого рівня дитини.
Стверджує, що відповідач має змогу сплачувати аліменти в більшому розмірі, оскільки працює надаючи послуги населенню з різних будівельних робіт без офіційного оформлення своєї діяльності. Тому вона позбавлена можливості надати суду документальні докази розміру отримуваних ним доходів. Також він отримує дохід у виді державної соціальної допомоги як інвалід 3 групи. Відповідачу протипоказана лише важка фізична праця. На інших роботах він може працювати, однак не працевлаштовується офіційно і не звертається за працевлаштуванням до центру зайнятості.
Сплачуваних відповідачем аліментів не вистарчає для гармонійного розвитку дитини, що зумовило збільшення щомісячних витрат на утримання дитини та навчання, у зв'язку з цим просить суд збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача судові витрати.
27 травня 2021 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
19 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням у ньому заперечень стосовно позовних вимог, відповідач вважає позов необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами. З матеріалів справи слідує, що заява подана 14 травня 2021 року, тобто в час коли діяв прожитковий мінімум для дитини відповідного віку в розмірі 2395 грн., відповідно 50 відсотків від вказаної суми становить 1197,50 грн. Щодо права власності відповідача на житловий будинок у якому він проживає, то вказує, що такий перейшов йому у власність в порядку спадкування. Звертає увагу на те, що доказів на підтвердження того, що позивач доглядає хворих батьків не надано. Разом з тим, нормами СК України, що є спеціальним законом до даного виду правовідносин, не передбачена можливість зміни розміру аліментів у зв'язку із змінами в законодавстві та перегляду судом визначеного рішенням суду розміру аліментів. Таким чином, можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них та в інших випадках передбачених Сімейним кодексом України. Він не відмовляється сплачувати аліменти в розмірі встановленому законодавством з урахуванням рівності обов'язків батьків у вихованні та утриманні дитини, його фінансових можливостей та стану здоров'я. Розмір аліментів, які сплачує на даний час вважає достатнім з врахуванням його фінансового стану - отримує виплату по інвалідності та стану здоров'я - є інвалідом третьої групи.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та додатково суду пояснила, що коштів, які сплачує відповідач як аліменти в розмірі 600 грн. вкрай недостатньо. На даний час вона обходиться тимчасовими заробітками, працевлаштуватись немає можливості так як доглядає за двома дітьми та пристарілими батьками. Крім того, син ОСОБА_4 постійно хворіє і на протязі року неможливо встановити його діагноз, на даний час вона проводить медичне обстеження сина на яке також витрачає значні кошти. Не заперечила, що син може поїхати до батька на канікули на два тижні. Підтвердила, що коли повідомила відповідачу про хворобу дитини, то він надав їй 1200 грн. для лікування сина. Зазначила, що лише на харчування у школі вона витрачає близько 700 грн., без врахування придбання одягу, шкільного приладдя, екскурсій, які проводяться для дітей у школі.
Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просить відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просить відмовити та суду пояснив, що позивач маючи змогу працевлаштуватись та виконувати свій материнський обов'язок щодо належного утримання дитини уже протягом тривалого часу не працює. Відповідач є інвалідом третьої групи і йому протипоказана важка робота. Вказав, що можливо відповідач і займається тимчасовими підробітками, однак виконує легку роботу. Вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки законодавством конкретно вказано обставини за яких може бути збільшено розмір аліментів, однак таких позивач не довела.
Заслухавши вступне слово позивача, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши дійсні відносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому, вказаний обов'язок утримання дитини покладений на обох батьків та є однаковим для них обох.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копія свідоцтва про народження а.с. 7) на яких покладено однаковий обов'язок утримувати сина до досягнення ним повноліття.
Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2016 року збільшено розмір аліментів, призначених рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2009 року та стягнуто щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. з дня набрання чинності рішенням суду до досягнення дитиною повноліття. (а.с.4-5).
В судовому засіданні встановлено, що син сторін у справі, ОСОБА_4 , проживає разом з матір'ю, позивачем по справі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою про склад сім'ї (а.с.11). Також довідкою виконавчого комітету Грядівської сільської ради від 11 травня 2021 року стверджується, що на повному утриманні позивача перебувають двоє неповнолітніх дітей, які проживають разом із нею. (а.с.10).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Так, розмір аліментів може бути змінений за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Доведення вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.
Із досліджених в судовому засіданні доказів слідує, що після ухваленого судом 04 жовтня 2016 року рішення про збільшення розміру аліментів, змінилося матеріальне становище позивача, яке зумовлене тим, що у неї на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народила ще одну дитину, сина ОСОБА_6 , як вказала суду на даний час не має можливості працевлаштуватися, оскільки займається лікуванням та обстеженням сина ОСОБА_4 , про що надала відповідні медичні документи, також вона проживає з батьками похилого віку яким потрібна допомога та догляд; подорожчанням засобів, товарів та послуг у всіх сферах життєдіяльності, в тому числі, що стосується догляду за дитиною, до яких зокрема входять витрати на харчування, навчання, купівлю одягу та взуття, додаткові витрати у зв'язку з відвідуванням навчального закладу, дитячих гуртків тощо. Той факт, що батьки позивача проживають разом із нею підтверджується довідкою про склад сім'ї у якій вказано, що мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та батько ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При вирішенні справи суд враховує, що після ухвалення вищезгаданого рішення суду від 04.10.2016 року про стягнення аліментів з відповідача, відбулись зміни у житті позивача, як одержувача аліментів та житті її дитини, на користь якої стягнуто аліменти.
Також судом враховується , що з часу стягнення аліментів - 04 жовтня 2016 року, пройшло майже п'ять років. За цей час син підріс, в зв'язку з чим закономірно, збільшилися витрати на його утримання, (одяг, харчування - продуктовий кошик, кишенькові витрати, лікування, додаткові заняття), що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії (дітей віком від 6 до 18 років).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку дитини, збереження її здоров'я, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Однак в основу рішення судом береться до уваги, що в житті позивача відбулися зміни сімейного та матеріального стану: на даний час на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. Як ствердила в судовому засіданні позивач, їх спільний з відповідачем син хворіє, точний діагноз на даний час не встановлено, він в будь-який час може втратити свідомість і вона залишаючи місце проживання відразу біжить до школи, у зв'язку з чим не має можливості офіційно працевлаштуватися, а обходиться тимчасовими заробітками. Визначеного рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2016 року розміру аліментів, на думку суду, дійсно недостатньо для належного утримання дитини та виконання батьківського обов'язку відповідачем зважаючи на прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та потреб дитини.
Разом із цим, в ході розгляду справи судом встановлено, що згідно довідки Шацької районної філії Волинського обласного центру зайнятості від 27 липня 2021 року № 484/3312, ОСОБА_3 перебуває на обліку у центрі зайнятості, як особа, що шукає роботу з 09 липня 2021 року. Під час перебування на обліку і станом на даний час пропозиції підходящої роботи для ОСОБА_3 у базі вакансій Шацької районної філії Волинського обласного центру зайнятості відсутні. На підтвердження звернення до лікувального закладу за медичною допомогою відповідачем надано виписки із медичної карти стаціонарного хворого, довідку про те, що ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності на строк до 01.02.2022 року та останньому протипоказана важка фізична праця. Також згідно довідки ( а.с.12) ОСОБА_3 отримує державну соціальну допомогу інвалідам з групою розмір якої у грудні 2020 року становив 1769 грн.
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Таким чином, враховуючи матеріальне становище позивача та її сімейний стан, враховуючи стан здоров'я дитини, відповідача, якому встановлено 3 групу інвалідності, однак протипоказано лише важку фізичну працю, що не виключає його працевлаштування на інших роботах, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, в тому числі права на належне утримання хоча б у мінімальному розмірі, суд приходить до висновку, що з огляду та стан здоров'я відповідача, його вік, сума в розмірі 1255 грн. не становитиме для нього надмірний тягар та відповідатиме засадам розумності та справедливості при ухваленні рішення суду.
Частиною 2 ст. 184 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений судом або домовленість між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Враховуючи, що розмір аліментів присуджений у твердій грошовій сумі, то на підставі вище вказаної норми закону, він підлягає індексації відповідно до закону, а тому суд не зазначає у рішенні про присудження аліментів в твердій грошовій сумі - не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку про що вказано у позовній заяві позивачем.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги, понесення якої підтверджується договором про надання адвокатських послуг, квитанцією адвоката Дмитрук В.П. на суму 1000 грн. детальним описом наданих послуг адвокатом та витрат за надання правничої допомоги.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 89, 141, 197, 259, 265, 268, 273 Цивільно-процесуального кодексу України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів - задоволити.
Збільшити розмір аліментів стягуваних відповідно до рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2016 року та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номерНОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1255 (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги.
Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2021 року.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. О. Федечко