26 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/12662/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Кролевець О.А., Мамалуя О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної іпотечної установи
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська пересувна механізована колона-2" (далі - Товариство)
до Державної іпотечної установи (далі - ДІУ)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України
про визнання припиненими правовідносин за договором іпотеки,
1. У серпні 2020 року Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ДІУ у якій просило суд визнати припиненим Договір іпотеки майнових прав (майнової поруки) від 19.04.2013 №89/4.1-3, укладений між ДІУ та Товариством, посвідчений приватним нотаріусом Гамаль І.М. за реєстровим №975 із подальшою державною реєстрацією такого припинення.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- 19.04.2013 між правопопередником позивача (іпотекодавець) та ДІУ (іпотекодержатель) було укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки майнових прав у забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" (далі - Банк) зобов'язань за кредитним договором від 19.04.2013 №89/4;
- 30.05.2014 Банк віднесений до категорії неплатоспроможних; 28.08.2014 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації; 27.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення юридичної особи боржника;
- у порядку ст.609 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи; ст.17 Закону "Про іпотеку" передбачено припинення іпотеки у разі припинення основного зобов'язання;
- відповідно до ч.1 ст.52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги кредиторів банку, що не були задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними; оскільки Банк ліквідовано 27.08.2019 і виконання його зобов'язань за кредитним договором не було покладено на жодну іншу особу, всі зобов'язання за забезпеченим іпотекою кредитним договором від 19.04.2013 №89/4 в силу положень ст.202 Господарського кодексу України (далі - ГК) та ст.598, 599, 609 ЦК є припиненими, вимоги ДІУ за ним є погашеними, тому похідний від основного зобов'язання Договір іпотеки (майнової поруки) від 19.04.2013 №89/4.1-3 також має бути припинено.
3. Господарський суд Київської області рішенням від 01.03.2021 у задоволені позову відмовив повністю.
4. Ухвалюючи рішення, суд зазначив, що сам факт ліквідації боржника за кредитними договорами з унесенням запису до Реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цими договорами не є підставою для припинення договору іпотеки/застави, які було укладено для забезпечення виконання кредитних договорів боржником; ліквідація юридичної особи боржника за основним зобов'язанням і його виключення із Реєстру не припиняє забезпечувального зобов'язання, якщо кредитор до виключення боржника з цього Реєстру реалізував своє право щодо заставодавця/іпотекодавця, пред'явивши до нього відповідний позов. Окремою підставою для відмови у позові є неправильно обраний позивачем спосіб захисту права; спосіб захисту права, вказаний у первісно поданій позовній заяві про визнання припиненим (у минулому) договору іпотеки за правовим змістом є вимогою про встановлення судом факту, що не належить до компетенції господарського суду, не передбачений законом або договором та є неефективним для захисту прав позивача.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2021 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.
6. Апеляційний суд постанову мотивував наступним:
- оскільки вимоги відповідача за кредитним договором були погашені - зобов'язання за кредитним договором від 19.04.2013 припинилися в порядку ст.599 ЦК;
- 27.08.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №15851110049000657 про державну реєстрацію припинення Банку як юридичної особи, а тому зобов'язання за кредитним договором від 19.04.2013 припинилися також в порядку ст.609 ЦК;
- необґрунтованими є висновки суду першої інстанції та посилання відповідача на положення ч.4 ст.593 ЦК оскільки, згідно із ч.4 ст.593 ЦК припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов'язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред'явлення вимоги;
- оскільки предметом позовних вимог відповідача у справі №911/2936/14 було стягнення заборгованості за кредитом Банку шляхом звернення стягнення на майно Товариства (в останній редакції позовної заяви), а не безпосередньо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) і такий спосіб захисту було визнано судом неналежним, не можна вважати таке звернення до суду реалізацією права щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову в розумінні ч.4 ст.593 ЦК;
- суду не надано доказів щодо пред'явлення вимоги з боку ДІУ про звернення стягнення на предмет застави до Товариства до дати ліквідації боржника - юридичної особи;
- колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову в задоволені позову через неправильно обраний позивачем спосіб захисту права, що не відповідає нормам законодавства України.
7. 03.08.2021 ДІУ звернулася з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано з дотриманням вимог ст.ст.287, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
9. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст. 287 ГПК та зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував норми ст.590, ч.4 ст.593, ст.609 ЦК, ст.28 Закону "Про заставу", ст.33 Закону "Про іпотеку" та порушив ст.11, ст.75, ст.236 ГПК не урахувавши висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №910/2815/19, від 13.03.2018 у справі №910/8698/17, від 20.02.2019 у справі №910/4435/18, від 11.07.2019 у справі №922/1708/18, від 13.08.2019 у справі №922/1707/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 по справі №916/1415/19. Зокрема скаржник стверджує:
- факт звернення ДІУ до Товариства у липні 2014 з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки (до ліквідації Банку) не підлягає доказуванню і підтверджує реалізацію ДІУ свого права щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову;
- обраний позивачем спосіб захисту про визнання припиненими правовідносин з посиланням на норми, якими регулюються припинення основного зобов'язання чи погашення кредиторських вимог, які залишились не погашеними в процедурі ліквідації Банку є невірним способом захисту права (щодо способу захисту посилається також на постанови Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі № 6-134цс12, Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
10. Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
11. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
12. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
13. Відповідно до ч. 2 ст. 288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
14. Скаржник отримав оскаржувану постанову 19.07.2021, що підтверджується копією поштового конверта та інформацією із сайту Укрпошти (трек номер 0411635112174). Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
15. До касаційної скарги скаржник долучив заяву про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021.
16. На обґрунтування зазначеної заяви скаржник зазначає, що у разі задоволення касаційної скарги ДІУ, буде неможливим або значно утрудненим поворот виконання рішення суду апеляційної інстанції, оскільки предмет іпотеки може вибути із володіння Товариства, що спричинить вкрай негативні і незворотні наслідки для держави в особі Кабінету Міністрів України; про зазначене свідчать неодноразові спроби Товариства (під час розгляду справи ДІУ №911/2936/14 про звернення стягнення на предмет застави) затягування судового розгляду шляхом подання клопотання про призначення експертизи предмету іпотеки, а в подальшому тривалому не наданні необхідних документів для її проведення (додано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 про зупинення провадження у справі з підстав задоволенні клопотання про призначення експертизи та постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 по справі №911/2936/14); Товариство, намагаючись уникнути відповідальності за Договором іпотеки та перешкодити зверненню стягнення, в порушення п.3.4.9 Договору іпотеки від 15.09.2020, без повідомлення ДІУ, звернулося до державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради із заявою про внесення змін до розділу про реєстрацію права власності за собою на об'єкт незавершеного будівництва, що спричинило зміну характеристик предмету іпотеки (додано інформацію щодо внесення змін до розділу про реєстрацію права власності).
17. Частиною 1 ст. 332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
18. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
19. Розглянувши подану заяву, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Державній іпотечній установі строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №910/12662/20 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи.
3. Призначити до розгляду справу №910/12662/20 за касаційною скаргою Державної іпотечної установи на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 на 29 вересня 2021 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. Задовольнити клопотання Державної іпотечної установи про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі №910/12662/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
5. Зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 у справі №910/12662/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
6. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.09.2021.
7. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
8. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч.4 ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.
10. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на вебсторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
11. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/12662/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй