26 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/478/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Стратієнко Л. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Попков Д. О., Пушай В. І., Стойка О. В.
від 23.06.2021
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Харківобленерго"
про стягнення коштів,
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" з позовом про стягнення заборгованості у сумі 19 328,35 грн з оплати вартості спожитої протягом січня 2019 року - грудня 2020 року електричної енергії за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, у тому числі: 15 899,88 грн основної заборгованості, 2 198,14 грн пені, 404,04 грн 3% річних, 826,29 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі №922/478/21 позовні вимоги задоволені частково: присуджено до стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 18 628,89 грн, у тому числі: 15 899,88 грн основної заборгованості за договором №747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, 1 498,68 грн пені, 404,04 грн 3% річних та 826,29 грн інфляційних втрат.
Постановою від 23.06.2021 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі №922/478/21 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 18 628,89 грн за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019. Виклав резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"1. У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" про стягнення 19 328,35 грн за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 відмовити.
2. Судові витрати за подання позовної заяви віднести на рахунок Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут".
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі № 922/478/21 залишив без змін.
19 липня 2021 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 922/478/21.
17 серпня 2021 року на адресу Суду надійшли заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" проти відкриття касаційного провадження, в яких заявник просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/478/21, оскільки, на його думку, скаржник не довів наявність виключних підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго", врахувавши заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.
відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 19 328,35 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 922/478/21 є малозначною.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Водночас в касаційній скарзі Акціонерне товариство "Харківобленерго" зазначає, що:
- касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики: скаржник, посилаючись на справи № 922/3464/20, № 922/431/20, № 922/331/20, № 922/3183/20, № 922/479/21, в яких рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволені (при цьому рішення не оскаржувались в апеляційному порядку), справу № 922/788/20, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог (при цьому суд апеляційної інстанції залишив без змін таке рішення) та справу № 922/182/20, в якій постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог, зазначає, що суди при однакових обставинах по різному застосували норму права (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 922/478/21, під час розгляду іншої справи (підпункт "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- справа становить виняткове значення для скаржника, оскільки відсутність сталої практики щодо питання укладання договорів та проведення розрахунків за загальнобудинковими лічильниками призводить до дисбалансу у правовідносинах, які існують між скаржником та іншими споживачами (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "а", "б" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Твердження заявника, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах не можна визнати подібними, з урахуванням різних обставин справи, які були враховані судами, що не може свідчити про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, а зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судом обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. При цьому у вказаних скаржником справах чітко просліджується позиція суду апеляційної інстанції з цього приводу.
Доводи Акціонерного товариства "Харківобленерго" щодо неможливості спростувати обставини, встановлені постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 922/478/21, під час розгляду іншої справи Судом до уваги також не беруться, оскільки підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виключним випадком для перегляду малозначної справи у касаційному порядку є те, що особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Зазначений виключний випадок можливості касаційного оскарження обумовлює наявність розгляду іншої справи, в якій сторона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням. Водночас скаржник не зазначає про існування такої іншої справи, не вказує її номер та в провадженні якого суду знаходиться така справа, тощо.
Крім того, не обґрунтовано і те, що справа має виняткове значення для скаржника, оскільки Акціонерним товариством "Харківобленерго" не доведено як виняткове значення цієї справи так і те як саме результати її вирішення вплинуть на його діяльність. При цьому саме лише посилання скаржника на відсутність сталої практики щодо питання укладання договорів та проведення розрахунків за загальнобудинковими лічильниками, що не обґрунтовані іншими доводами, автоматично не презюмує її існування.
Суд звертає увагу, що використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "а", "б" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отже Акціонерним товариством "Харківобленерго" не дотримано умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а", "б" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/478/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 10 аркушах (в тому числі платіжне доручення № 26474 від 16.07.2021 про сплату 4 540,00 грн). Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. А. Кролевець
Л. В. Стратієнко