26 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/478/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Стратієнко Л. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Попков Д. О., Пушай В. І., Стойка О. В.
від 23.06.2021
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Харківобленерго"
про стягнення коштів,
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" з позовом про стягнення заборгованості у сумі 19 328,35 грн з оплати вартості спожитої протягом січня 2019 року - грудня 2020 року електричної енергії за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, у тому числі: 15 899,88 грн основної заборгованості, 2 198,14 грн пені, 404,04 грн 3% річних, 826,29 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі № 922/478/21 позовні вимоги задоволені частково: присуджено до стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 18 628,89 грн, у тому числі: 15 899,88 грн основної заборгованості за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019, 1 498,68 грн пені, 404,04 грн 3% річних та 826,29 грн інфляційних втрат.
Постановою від 23.06.2021 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі № 922/478/21 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 18 628,89 грн за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019. Виклав резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"1. У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" про стягнення 19 328,35 грн за договором № 747/19215 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 відмовити. 2. Судові витрати за подання позовної заяви віднести на рахунок Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут". В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі № 922/478/21 залишив без змін.
26 липня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 у справі № 922/478/21.
17 серпня 2021 року на адресу Суду надійшли заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" проти відкриття касаційного провадження, в яких заявник просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/478/21, оскільки, на його думку, скаржник не довів наявність виключних підстав, передбачених підпунктами "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", врахувавши заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вежа-Пісочин" проти відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.
Відповідно до частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 19 328,35 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 227 000,00 грн), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України справа № 922/478/21 є малозначною.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Водночас в касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" зазначає, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики: скаржник, посилаючись на справи № 922/3464/20, № 922/431/20, № 922/331/20, № 922/3183/20, № 922/479/21, в яких рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволені (при цьому рішення не оскаржувались в апеляційному порядку), справу № 922/788/20, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог (при цьому суд апеляційної інстанції залишив без змін таке рішення) та справу № 922/182/20, в якій постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог, зазначає, що суди при однакових обставинах по різному застосували норму права.
Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження заявника, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики є безпідставними.
З огляду на зміст касаційної скарги, наведені у ній доводи, у контексті оскаржуваного судового рішення у даній справі та інших справах, на які посилається скаржник, не дають підстав для висновку про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання скаржника на неоднозначність судової практики колегією суддів не приймаються до уваги, з огляду на те, що правовий висновок у цій справі, не доводить наявності неоднакового застосування судом одних і тих самих норм права, а свідчить лише про наявність в інших справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення. При цьому у вказаних скаржником справах чітко просліджується позиція суду апеляційної інстанції з цього приводу.
Суд вважає за необхідне наголосити, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Суд звертає увагу, що використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального України для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/478/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.
Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/478/21 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2021.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами на 12 аркушах (в тому числі платіжне доручення № 26248 від 20.07.2021 про сплату 4 540,00 грн). Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. А. Кролевець
Л. В. Стратієнко