Справа № 4-121/2010 року
15 червня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі : головуючого судді - Іващенка Ю.А.,
при секретарі - Очередько Н.В.,
з участю прокурора - Загребельного О.В.,
скаржника - ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Лубни скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи,
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій прохала скасувати постанову о/у СКР Лубенського МВ ГУ МВС України в Полтавській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 19 березня 2009 року.
ОСОБА_1 скаргу мотивувала тим, що вона 20 листопада 2008 року для тимчасового проживання надала громадянину ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. 19 грудня 2008 року вона виявила, що із квартири зникли матеріальні цінності, а саме : книги різні на суму 1000 гривень; карниз вартістю 160 гривень; приставний столик вартістю 150 гривень; постільна білизна на суму 200 гривень ; різні дрібні речі на суму близько 300 гривень. На час виявлення крадіжки в квартирі нікого не було. Про крадіжку вона повідомила ОСОБА_3 Вважала, що крадіжкою ОСОБА_2 спричинив їй, як пенсіонерці, значної шкоди. Постановою о/у СКР Лубенського МВ від 29.12.2008 року в порушенні кримінальної справи відмовлено. Постановою суду від 18.02.2009 року вказану постанову скасовано , матеріали повернуто для додаткової перевірки.
В подальшому її було запрошено прийти на квартиру де проживав ОСОБА_2 зі своєю співмешканкою. Вона з'явилась за вказаною працівником міліції Гордієнком С.Г. адресою. Як з"ясувалось в квартирі де проживав ОСОБА_2, слідчий по кримінальній справі проводив офіційний обшук. Вона зрозуміла , що обшук проводився по кримінальній справі по факту крадіжки матеріальних цінностей , вчинених ОСОБА_2 із її квартири. В ході обшуку були знайдені викрадені ОСОБА_2 деякі книги з її надписами, частина її посуду, ваза та інші речі. Після обшуку в службовому кабінеті Лубенського МВ їй була влаштована зустріч з ОСОБА_2 та із його співмешканкою. ОСОБА_2 пропонував їй 1000 гривень за викрадені речі, але ці гроші вона у нього не взяла. В подальшому працівником міліції Гордієнко С.Г. їй було віддано книги та посуд, вилучені слідчим під час обшуку. 5 травня 2010 року працівником міліції Гордієнком С.Г. було вручено їй копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19 березня 2009 року винесену ним на підставі п.2 ст. 6 КПК України по результатах перевірки по її заяві по факту крадіжки ОСОБА_2 із її квартири цінностей. Ознайомитися з відмовним матеріалом їй не було надано можливості. Вважала , що постанова від 19.03.2009 року є не законною, винесена передчасно та підлягає скасуванню. В ході додаткової перевірки необхідно долучити до матеріалів перевірки копію протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, опитати ОСОБА_2 про обставини, яким чином за місцем його проживання потрапили її книги та посуд, провести інші дії, що підтверджують факт крадіжки.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримала , прохала її задовольнити, пояснила, що перевірка по її заяві проведена поверхово, працівниками міліції у неї так і не з»ясовано, які саме речі були викрадені, яка їх вартість, не оцінено всіх обставин скоєного та не порушено кримінальну справу.
Прокурор в задоволенні скарги прохав відмовити, оскільки перевірка проведена повно та об»єктивно, оскаржувана постанова є законною.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши учасників судового засідання суд вважає за необхідне скаргу задовольнити.
Відповідно до вимог ст.ст. 94 , 99 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. При відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи.
Згідно ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Судом встановлено, що 19.12.2008 року ОСОБА_1 звернулася до Лубенського МВ з заявою, в якій прохала притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які викрали її речі.
Постановою о/у СКР Лубенського МВ від 29.12.2008 року в порушенні кримінальної справи по заяві ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.02.2009 року постанову о/у СКР Лубенського МВ від 29.12.2008 року скасовано та матеріали направлено прокурору для організації додаткової перевірки. В постанові суду вказано на необхідність встановлення вартості та розміру викраденого майна та вчинення інших дій по перевірці.
Як вбачається з матеріалів перевірки, на виконання вимог постанови суду від 18.02.2009 року опитано ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_5 та за їх наслідками о/у ВКР Лубенського МВ винесено постанову від 19.03.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи базується виключно на не перевірених поясненнях осіб, відносно яких вирішувалося питання про порушення кримінальної справи, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Разом з тим, пояснення скаржниці відхилені як не підтверджені.
Однак в ході перевірки так і залишилися не виконаними в повному обсязі вказівки, зазначені в постанові суду від 18.02.2009 року, а саме не вживалися заходи щодо встановлення розміру та вартості викрадених у ОСОБА_1 речей, не опитувалася щодо цих обставин скаржниця, хоча в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що нею складено перелік викрадених речей із зазначенням їх вартості. Також ОСОБА_1 пояснювала, що перелік викрадених речей намагалася надати працівникам міліції, які повідомили їй, що це не потрібно.
Суд вважає, що в ході додаткової перевірки необхідно встановити вартість та розмір викрадених у ОСОБА_1 речей, та інші дані для встановлення істини у справі, для чого опитати ОСОБА_1 на предмет встановлення, які саме речі зникли та встановити їх вартість, перевірити пояснення ОСОБА_1 про факт проживання у квартирі подруги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на ім»я «Люда» та у випадку їх підтвердження опитати дану особу, перевірити пояснення ОСОБА_1 про вилучення працівниками міліції під час обшуку в ході розслідування іншої кримінальної справи за місцем проживання ОСОБА_2 частини належних їй речей та з»ясувати на якій підставі дані речі перебували у ОСОБА_2, опитати сусідів та інших осіб , які могли бачити як ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виїжджають з квартири АДРЕСА_1 та які речі вони з собою забрали, а також вчинити інші дії, спрямовані на встановлення істини у справі.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_1 копії постанови від 19.03.2009 року, посилання скаржника на те, що копія даної постанови нею отримала лише 05.05.2010 року, а до суду скаржниця звернулася 11.05.2010 року, необхідність подачі скарги протягом семи днів з дня отримання копії постанови, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на подачу скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, може скасувати постанову про відмову в порушенні справи і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки.
Керуючись ст. ст. 99, 236-1, 236-2 КПК України,
Скаргу ОСОБА_1 на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2009 року.
Постанову о/у СКР Лубенського МВ ГУ МВС України в Полтавській області від 19 березня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи скасувати.
Матеріали направити ОСОБА_3 міжрайонному прокурору для організації проведення додаткової перевірки.
На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області.
Суддя Ю.А. Іващенко