Справа № 2-866/2010р.
14 червня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі головуючого - судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі - Очередько Н.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заді суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання його особою, що втратила право користування житловим приміщенням , мотивуючи тим, що він згідно договору купівлі - продажу від 28 лютого 2003 року є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
Враховуючи те що відповідач не проживає у будинку без поважних причин більше 1- го року позивач прохає суд визнати ОСОБА_2 особою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, при цьому пояснивши суду, що відповідач близько 7 років у спірному будинку не проживає, ніяких стосунків з будинком не підтримує, доступ до житла мав, заперечень щодо заочного розгляду справи не мав.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився , повідомлений про дату розгляду справи в установленому законом порядку через органи ЗМІ, у відповідності зі ст.74 ЦПК України, причину своєї неявки суду не повідомив.
Суд , враховуючи думку позивача , достатність доказів, що відповідач повідомлений в установленому законом порядку , від якого не надійшло ніяких заяв про перенесення розгляду справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відповідності з ст. 224 ЦПК України.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу, витягом з реєстру про право власності на нерухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2 також зареєстрований у цьому будинку.
Встановлено, що ОСОБА_2 в 2003 році після продажу будинку позивачу самовільно його залишив і не проживає в ньому по теперішній час, питання про вселення, проживання в цьому будинку не ставив, участі в оплаті комунальних послуг не приймав, ніяких стосунків з цим житлом не підтримував, мав і має можливість безперешкодно потрапити до будинку та проживати в ньому
Факт того, що ОСОБА_2 не проживав в період з 2003 року по теперішній час в будинку позивача також підтверджується актом обстеження житлового будинку, проведеним представником сільської ради та сусідами (а.с. 9), показаннями свідка ОСОБА_3
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України колишній член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі його відсутності понад один рік без поважних причин.
Такі поважні причини на думку суду відсутні.
Враховуючи вищезгадане, інтереси позивача, який є власником житла , відсутність відповідача без поважних причин за місцем своєї реєстрації понад 1 рік суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню .
Керуючись ст.405 ЦК України, ст.10, 60, 209, 212-215, 224- 226 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням розташованим в будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне
оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Лубенського міськрайонного суду Ю.А. Іващенко