П О С Т А Н О В А Справа № 1П-57/10 р.
21 травня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі: головуючого -судді Іващенко Ю.А.
при секретарі - Очередько Н.В.
з участю прокурора - Савицького І.В.
розглянувши на попередньому розгляді матеріали кримінальної справи з постановою слідчого СВ Лубенського МВ ГУМВС в Полтавській області про закриття кримінальної справи у зв"язку з закінченням строків давності за ст. 49 КК України , ст. 11-1 КПК України:
Слідчий СВ Лубенського МВ УМВС в Полтавській області звернувся до суду з постановою, узгодженою Лубенським міжрайонним прокурором про закриття кримінальної справи по факту відкритого заволодіння 11 травня 1995 року невстановленою слідством особою шляхом вільного доступу з квартири належної гр. ОСОБА_1, розташованої в АДРЕСА_1 магнітофона «Фунай», в зв'язку з закінченням строків давності.
Органи досудового слідства порушили кримінальну справу по факту за ст. 141 ч. 2 КК України ( в редакції 1960 р.) Кримінальна відповідальність за даною статтею передбачала покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
Згідно постанови слідчого СВ Лубенського МВ від 11.05.2010 року злочин, по факту вчинення якого порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 141 КК України в ред. 1960 року перекваліфіковано на ч. 1 ст. 186 КК України в ред. 2001 року.
11.05.2010 року постановою слідчого СВ Лубенського МВ ГУМВС в Полтавській області, узгодженою Лубенським міжрайонний прокурором, дана кримінальна справа направлена до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст.49 ч.1 п. 3 КК України, 11-1 КПК України.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства вжитими заходами встановити особу, винну у вчиненому крадіжки, не представилось можливим.
Прокурор не заперечує проти закриття провадження по кримінальній справі в зв'язку з закінченням строків давності.
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень КК України /в ред. 2001 р./ правила, встановлені Кримінальним кодексом України 1960 року щодо давності, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом, за винятком випадків, якщо цим Кодексом пом'якшується кримінальна відповідальність зазначених осіб. Також призначена міра покарання за КК України в ред. 1960 року, якщо вона перевищує санкцію відповідних статей КК України в ред. 2001 року, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. Враховуючи, що міра покарання за ч. 2 ст. 141 КК України в ред.. 1960 року є більш суворою, ніж за ч. 1 ст. 186 КК України, тому злочин, по факту вчинення якого порушено кримінальну справу повинен кваліфікуватися за ч. 1 ст. 186 КК України.
Кримінальним кодексом України /в ред.2001 р./ за злочин, на який перекваліфіковано дії невстановленої особи по факту відкритого заволодіння, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 186 КК України, яка є більш м”якою, ніж кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 141 КК України / в ред. 1960 року/, правила звільнення від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності, передбачені ст. 49 КК України /в ред. 2001 р./ за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України / в ред. 2001 р./ є більш м”якими, в порівнянні з правилами звільнення від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності, передбаченими ст. 48 КК України /в ред. 1960 р./ за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України / в ред. 1960 р./.
Тому, враховуючи вимоги розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень КК України /в ред. 2001 р./ КК України, суд вважає за необхідне щодо давності застосувати вимоги КК України /в ред. 2001р./
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України / в ред. 2001 р./, є злочином середньої тяжкості, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.
Відповідно до ст. 49 ч.1 п. 3 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності , якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п»ять років.
Відповідно до ст. 7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку з закінченням строків давності.
Згідно ч. 3 ст. 11-1 КПК України якщо в ході дізнання або досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій ст. 49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття.
Суд, враховуючи думку учасників процесу, вважає, що кримінальна справа № 95140298 підлягає закриттю у зв»язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1 КПК України, суд ,-
Провадження по кримінальній справі № 95140298 порушеної 19.05.1995 р. слідчим СВ Лубенського МРВ по факту відкритого заволодіння 11.05.1995 року невстановленою слідством особою шляхом вільного доступу до квартири належної гр. ОСОБА_2, розташованої в АДРЕСА_1 магнітофону «Фунай», закрити в зв"язку з закінченням строків давності.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя Лубенського міськрайонного суду: Ю.А. Іващенко