Копія.
Справа № 2-1692/10
іменем України
21 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді - Крючко Н.І.,
при секретарі: - Зубовіч М.Ю.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
В травні 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Шлюбно-сімейних стосунків не підтримують. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе. Спір про поділ спільного майна подружжя відсутній, а тому вважає за необхідне розірвати шлюб за вказаних умов.
У попередньому судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала.
Відповідач позов визнав.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.
Судом встановлено, що 20 травня 2000 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради, актовий запис № 325 (а.с. 4 ). Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 6 ). Шлюб укладений між сторонами вперше.
Як пояснила у судовому засіданні позивачка, що вони з відповідачем шлюбно-сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, втратили один до одного почуття любові та поваги, спільне сумісне життя не склалося через несумісництво характерів. Спірного майна не мають, а тому остання наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач проти розірвання шлюбу, за обставин зазначених позивачкою, не заперечував.
Відповідно до положення ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу необхідно залишити проживати з матір'ю, майнового спору між подружжям на момент розгляду даної справи не заявлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 174, 213-215 ЦПК України, ст. 110-112 Сімейного кодексу України /в редакції 2003 року/, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 20 травня 2000 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис № 325 - розірвати.
Неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу залишити проживати з матір'ю.
При розірванні шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_3 34 грн. держмита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: ( підпис ) Н.І. Крючко
ВІРНО: Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави Н.І.Крючко