Справа № 2-223/10 р.
18 травня 2010 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі : головуючого-судді Герасименко М.І., при секретарі Тараненко Т.І.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
Позивачка просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі і під час шлюбу в них народився син ОСОБА_3, батьком якого в свідоцтві про народження дитини записаний відповідач. 19 серпня 1999 року шлюб між ними було розірвано офіційно, хоча фактичні шлюбні відносини вони припинили, коли сину не було ще і одного року. Відповідач переїхав жити до своєї матері в інший населений пункт Зіньківського району, а син залишився проживати з нею в с. Шилівка, Зіньківського району. З 2002 року в зв»язку з відсутністю роботи на Україні, вона вимушена була їхати на заробітки в м. Москву, постійно турбуючись за його матеріальне утримання і цікавлячись його навчанням. Син страждає захворюваннями, і потребує кваліфікованої медичної допомоги навіть за межами України. Так як вона має можливість проконсультувати сина у лікарів в м. Москві і пролікувати його там, але на це потрібна згода відповідача, яку він офіційно не дає, тому виникає проблема з перетином сина кордону. Відповідач питанням виховання сина не займається, не займається і забезпеченням належних умов проживання. За всі роки він жодного разу не відвідав сина в дитячому садку і школі, не зустрічався з сином і за межами дитячого садка чи школи, і взагалі його з 1996 року не бачив. Вона звернулась з позовом до суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, але після присудження аліментів відповідач 3 роки взагалі не платив їх, а потім почав платити всю суму за рік в кінці кожного року. В 2007 році вона зверталась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3 з цих же підстав але даний позов залишеного без розгляду. Але відповідач і після цього не лише у вихованні сина не брав участі, але навіть ні разу не зустрівся з сином. Тому вона вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню сина, а тому і просить позбавити його батьківських прав.
Відповідач позовні вимоги не визнав і пояснив, що він є батьком сина ОСОБА_3. З 1996 року він проживає окремо від позивачки і сина в іншому населеному пункті. Він не спілкувався з вихователями дитячого садка куди ходив його син і не спілкувався з вчителями школи де навчається син. Не зустрічався з сином і по місцю проживання сина, як не намагався і взяти сина до себе так як він зайнятий по роботі. З нього вираховують аліменти по місцю роботи, а інших витрат по матеріальному утриманні сина він не несе. Дійсно в 2007 року до нього пред»являвся позов про позбавлення батьківських прав, але і після цього він з сином не зустрічався і не цікавився його вихованням і навчанням, але аліменти щороку з нього утримувались. Він згідний кожні три місяці давати згоду на перетин сином кордону України, але не згідний, щоб його позбавляли батьківських прав.
Заслухавши пояснення сторін, думку представника органу опіки і піклування, яка вважає, що відповідача необхідно позбавити батьківських прав, так як він ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків по вихованню сина, покази свідків і дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні підлягають задоволенню.
Свідок ОСОБА_4 суду показала, що позивачка її сестра, а ОСОБА_3 її племінник. Коли сестра розірвала шлюб, то відповідач поїхав жити по місцю свого проживання і вихованням сина не займався і навіть не зустрічався з сином, лише платив аліменти кожного року один раз за весь рік і то в останні роки. ОСОБА_3 потребує лікування, а в умовах м. Зінькова це лікування не можливо провести. Позивачка хоча і працює в м. Москва, але цікавиться сином, матеріально його утримує, періодично приїжджає до сина, турбується про його навчання, має намір забрати його до себе в м. Москва, а без згоди батька ОСОБА_3 не може перетнути кордону, а відповідач і не виховує сина і не дає згоду на перетин кордону сина.
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що ОСОБА_3 навчається в школі і його навчанням цікавиться лише позивачка, яка постійно спілкується з учителями школи по телефону і коли періодично поде кілька раз на рік приїжджає в с. Шилівка. Відповідача в школі не бачили жодного разу і по телефону він не цікавився навчанням сина. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 батьком записаний відповідач, а матір»ю позивачка.
Суд вважає, що відповідач ухиляється від своїх обов»язків по вихованню дітей.
Відповідач не цікавиться фізичним, моральним і духовним розвитком сина ОСОБА_3, не бере участі у його вихованні, лише сплачує в примусовому порядку аліменти, не беручи участі у вихованні сина, хоча за станом здоров»я син ОСОБА_3 потребує лікування. Хоча до відповідача вже подавався позов про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, але відношення відповідача до виконання своїх обов»язків по вихованні сина ОСОБА_3 не змінилося. Відповідач і після залишення позовних вимог без розгляду не брав і не бере участі у вихованні сина окрім примусової виплати аліментів по місцю роботи.
При таких обставинах суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов»язків по вихованню сина ОСОБА_3 і поважних причин їх виконувати їх немає, а тому є всі підстави позбавити його батьківських прав.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного кодексу України, суд -
ОСОБА_2 позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Протягом 10 днів може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно
Рішення вступило в законну силу 29 травня 2010 року
Голова Зіньківського
районного суду М.І.Герасименко.