Справа №2-83/10р.
№2-974/09р.
27 травня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого- судді Сивоконь Т.І.
при секретарі Комерзан Л.І.
за участю прокурора
адвоката(тів) ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,-
Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про поділ спільного майна, посилаючись на наступні обставини.
09 лютого 2003 року сторони уклали шлюб, від якого у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, але одруження виявилося невдалим, тому шлюб рішенням суду від 20.01.2009 року було розірвано. Під час шлюбу сторонами було придбано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, що є їх спільною сумісною власністю. Згоди про добровільний розподіл майна між ними не досягнуто. Позивачка вважає, що, в зв'язку з тим, що їх шлюбні стосунки припинилися по вині відповідача та враховуючи, що на час подачі позову, дочка проживає разом з позивачкою, остання вважає, що розподіл майна повинен бути проведений з урахуванням її інтересів та інтересів неповнолітньої дитини, тому на її користь повинно бути виділено із вищевказаного будинку 2/3 частини, а на користь відповідача 1/3 частина. Крім того, вона просить стягнути з відповідача на її користь сплачені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, оскільки вважає, що житловий будинок необхідно поділити між ними, виділивши кожному по 1/2 частині.
Заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі ст.70 СК України у разі розділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом з достовірністю встановлено, що в період шлюбу, а саме 29.11.2005 року сторонами було придбано житловий будинок в АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу (а.с.12), який в подальшому було зареєстровано в КП «Татарбунарське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на праві приватної власності на ім'я відповідача ОСОБА_3 (а.с.14). Загальна вартість вказаного будинку, згідно експертного висновку складає 179557 грн. (а.с.36).
Після розірвання шлюбу, згідно рішення Татарбунарського районного суду від 20.01.2009 року (а.с.15), сторони не досягли домовленості про добровільний розподіл належного їм на праві спільної власності вищевказаного житлового будинку. Тому суд вважає, що у відповідності до ст.71 СК України, з урахуванням наданих в експертному висновку варіантів поділу будинку, що прийняті з попереднім узгодженням сторін (а.с.35-43), позовна заява підлягає частковому задоволенню з виділенням позивачці та відповідачу по 1/2 частині будинку, згідно варіанту 1 експертного висновку (а.с.37), на що погодилися і сторони у судовому засіданні.
К еруючись ст.ст. 60,63,68,70 Сімейного Кодексу України, ст.ст.58, 59, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна задовольнити частково.
Провести розподіл будинку АДРЕСА_1 по 1/2 частині, виділивши на праві власності:
- ОСОБА_2: коридор №1, вартістю 4749 грн.; кімнату №5, вартістю 5677 грн.; кімнату №6, вартістю 14736 грн.; ванну №7, вартістю 4025 грн.; котельну №8, вартістю 4956 грн.; веранду №9, вартістю 15178 грн.; коридор №10, вартістю 4646 грн.; підвал «а», вартістю 3893 грн., на загальну суму 57887 грн.; по надвірних будівлях сарай «В», вартістю 10337 грн.; сарай з навісом «Д», вартістю 17164 грн. на загальну суму 27501 грн.
- ОСОБА_3: кімнату №2, вартістю 16826 грн.; коридор №3, вартістю 6925 грн.; кімнату №4, вартістю 11721 грн., на загальну суму 35472 грн.; по надвірних будівлях літня кухня «Б», вартістю 10959 грн.; гараж «Г», вартістю 43817 на загальну суму 54776 грн.
ОСОБА_3 виконати додаткові роботи у вигляді закладки дверного отвору кладкою зі штучного каменю т.20 см зі штукатуркою з обох сторін на суму 700 грн. та обладнання пічного опалення (груба) на суму 4200 грн., а всього на загальну суму 4900 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20 грн. за виконання додаткових робіт.
Залишити у спільному користування сторін забор, вартістю 1431 грн.; басейн, вартістю 312 грн.; ворота, вартістю 791 грн.; ворота, вартістю 1387 грн. на загальну суму 3921 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 625,59 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 830 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Сивоконь