Справа № 2-250/2010р .
17 березня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Сивоконь Т.І.
при секретарі Комерзан Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя, посилаючись на наступні обставини.
31 жовтня 1971 року позивачка уклала шлюб з відповідачем по справі - ОСОБА_2, який було зареєстровано Татарбунарською селищною радою Татарбунарського району Одеської області, про що було зроблено актовий запис № 93. Шлюб для сторін первинний, від якого вони мають двох повнолітніх дітей.
Подружнє життя у них не склалося. Відповідач зловживає спиртними напоями, та в стані алкогольного сп'яніння вчиняє сварки, під час яких ображає позивачку та постійно виганяє її з будинку, який вони разом будували. Намагання ОСОБА_1 зберегти сім'ю ні до чого не приводять, подальше спільне життя не можливе, у зв'язку з чим вона просить розірвати шлюб у судовому порядку, на примирення не згодна. Крім того, за час шлюбу вони з чоловіком побудували будинок, який позивачка, відповідно до висновку про можливість розділу будинку просить поділити наступним чином: ОСОБА_1 залишається частина веранди №1 вартістю - 1001 грн., кімната №4 вартістю - 8072 грн., кімната №5 вартістю -4771 грн., по сільськогосподарським будівлям: веранда літньої кухні вартістю - 880 грн., вхід в підвал - 148 грн., літня кухня - 6121 грн., підвал - 4010 грн., сарай під літ. «Д» вартістю - 798 грн., всього на 25801 грн., а відповідачу залишається друга частина, а саме: частина веранди №1 вартістю - 3092 грн., кімната №2 вартістю - 4970 грн., кімната №3 вартістю - 6125 грн., коридор №6 вартістю -2711 грн., по сільськогосподарським будівлям - сарай під літ. «В» - 1978 грн., гараж - 4438 грн., всього на суму 23314 грн. Вартість додаткових робіт, по улаштуванню двох дверей, закриття двох отворів та будівля перегородки складає 1370 грн. та сплату відповідачу 1117 грн. різниці позивачка просить покласти на неї.
В судове засідання позивачка не з'явилася, але надала до суду заяву в якій просила справу слухати за її відсутності, позов підтримала повністю, просила ухвалити заочне рішення у випадку неявки у судове засідання відповідача.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, заяви до суду про причину неявки не надіслав. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зі свідоцтва про одруження /а.с.8,19/ вбачається, що 31 жовтня 1971 року був укладений шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який був зареєстрований Татарбунарською селищною радою Татарбунарського району Одеської області, про що було зроблено актовий запис за №93.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам обох сторін, у зв'язку з чим суд вважає, що шлюб має бути розірваний.
Крім того, відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі ст.70 СК України у разі розділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.
Судом з достовірністю встановлено, що в період шлюбу, а саме 25.05.1973 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на індивідуальне будівництво, відповідно до рішення правління колгоспу ім.Татарбунарського повстання (а.с.12). 27.06.1975 року сторонами був побудований будинок та введений в експлуатацію, згідно акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.14,15) та видано свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок від 27.06.1975 року(а.с.16), загальна вартість якого згідно висновку про можливість розподілу домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.9-11) складає 52051 грн.
Суд вважає, що можливий поділ домоволодіння в натурі по варіанту, запропонованому позивачкою, оскільки сторони не мають іншого житла та бажають одержати свою частку в домоволодінні в натурі.
Запропонований варіант поділу нерухомого майна в натурі, на думку суду, не порушує прав та законних інтересів сторін, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.60,63,68,70 Сімейного Кодексу України, ст.ст.130, 174, 213-215 Ц ПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 31 жовтня 1971 року Татарбунарською селищною радою Татарбунарського району Одеської області, про що було зроблено актовий запис за №93, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, які в шлюбі мають двох повнолітніх дітей.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу державне мито по 8,5 грн. з кожного.
Провести розділ сумісно нажитого майна між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виділивши на праві власності:
- ОСОБА_1 - частина веранди №1 вартістю - 1001 грн., кімната №4 вартістю - 8072 грн., кімната №5 вартістю -4771 грн., по сільськогосподарським будівлям: веранда літньої кухні вартістю - 880 грн., вхід в підвал - 148 грн., літня кухня - 6121 грн., підвал - 4010 грн., сарай під літ. «Д» вартістю - 798 грн., всього на 25801 грн.
- ОСОБА_2 - частина веранди №1 вартістю - 3092 грн., кімната №2 вартістю - 4970 грн., кімната №3 вартістю - 6125 грн., коридор №6 вартістю -2711 грн., по сільськогосподарським будівлям - сарай під літ. «В» - 1978 грн., гараж - 4438 грн., всього на суму 23314 грн.
В загальному користуванні залишити ворота, басейн, огорожу, вбиральню.
Покласти на ОСОБА_1 витрати на виконання додаткових робіт, по улаштуванню двох дверей, закриття двох отворів та побудування перегородки, яка складає 1370 грн. та зобов'язати сплатити ОСОБА_2 - 1117 грн. різниці.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Сивоконь