№ 2а- 440/10
21 травня 2010 року м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючої - судді Середи І.В.,
при секретарі - Чорній А.О.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Київській області та інспектора Білоцерківської роти ДПС при УДАІ ГУМВС в Київській області Кузенкова Сергія Олександровича про скасування постанови ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Білоцерківської роти ДПС Кузенкова С.О. та УДАІ ГУМВС України в Київській області про скасування постанови № 161935 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України від 29 січня 2010 року про накладення на нього стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн., посилаючись на те, що під час складання протоколу та винесення постанови інспектором були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до його незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, а також зазначив, що він рухався у межах дозволеної швидкості руху.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та зазначив, що 29 січня 2010 року він керував своїм автомобілем НОМЕР_1 на а/ш Київ-Одеса. В с.Соливінки Білоцерківського району Київської області він був зупинений інспектором ДПС Кузенковим С.О., який склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за перевищення швидкості руху, відповідно до якого він рухався в населеному пункті зі швидкість 96 км/год. Проте під час винесення постанови інспектором не було з'ясовано та доведено усіх обставин, які б свідчили про вчиненням ним порушення, оскільки він рухався у колоні транспортних засобів четвертим, але зупинили з перевищенням швидкості лише його, інспектор не опитав свідків, які знаходилися у машині позивача; не роз'яснив йому процесуальні права; не надав документів про перевірку та державну метрологічну атестацію приладу «Беркут». В обгрунтовання своїх вимог позивач також зазначив, що прилади його технічно справного автомобіля показували, що він рухався зі швидкістю 60 км/год., тому швидкість, зафіксована інспектором, не може стосуватися його автомобіля; крім того, у протоколі і постанові зазначено, що він порушив вимоги п.12.4 ПДР, тоді коли ч.1 ст.122 КпАП України встановлює відповідальність за перевищення встановленої швидкості понад 20 км/год. За таких обставин, позивач просив скасувати винесену постанову, так як зазначене правопорушення він не вчиняв.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином, представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Київській області направив до суду заперечення на позов, в яких вказав на правильність висновку інспектора Кузенкова С.О., який ґрунтувався відповідно до ст.251 КпАП України на підставі фактичних даних, встановлених інспектором на місці, та показаннях вимірювача швидкості «Беркут» № 0510052, який пройшов державну повірку та має відповідне свідоцтво, що чинне до 9 грудня 2010 року, а також просив справу слухати у відсутності їхнього представника (а.с.17-19). Відповідач інспектор ДПС Кузенков С.О. своїх письмових заперечень суду не надав, причини своєї неявки не повідомив, із заявою про відкладення справи не звертався.
Вислухавши позивача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що 29 січня 2010 року інспектором ДПС Білоцерківської роти ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області Кузенковим С.О. було складено протокол серії АІ №199579 про порушення п.12.4 Правил дорожнього руху ОСОБА_1, який відповідно до протоколу 29 січня 2010 року о 19.10 годині на 68 км а/ш Київ-Одеса, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в с.Соливінки Білоцерківського району Київської області рухався зі швидкістю 96 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут» №0510052 (а.с.4). На підставі даного протоколу винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України та накладено на нього стягнення у виді штрафу у сумі 260 грн. (а.с.5).
Згідно з вимогами ст.251 КоАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посилання позивача на те, що він не порушував ПДР, оскільки перед населеним пунктом зменшив швидкість оскільки колона автомобілів, яка рухалася перед ним, почала знижувати швидкість і посилання на те, що рухаючись у другій смузі не бачив знаку населений пункт, через велику вантажівку, яка рухалася паралельно в першій смузі, не є переконливим доводом в дотриманні позивачем допустимої швидкості.
Пояснення свідка ОСОБА_3, яка є його дружиною і підтвердила пояснення позивача, не спростовує висновків суду.
Керуючись ст.ст. 10,11,71,159,160,161,167 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені адмінстративного позову до УДАІ ГУМВС України в Київській області та інспектора Білоцерківської роти ДПС при УДАІ ГУМВС в Київській області Кузенкова Сергія Олександровича про скасування постанови.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання заяви протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, а відповідачів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: