Справа № 2 - 1621/10
Іменем України
13 травня 2010 року місто Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Дідик М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі в залі суду №22 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, -
Позивачка звернулася 10.08.2009 року до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання його дочки у розмірі по ? частки від усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дочкою повноліття та додаткових витрат на дитину у розмірі
10 000 гривень. 25.12.2009 року вона доповнила свої вимоги та просила також позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач доводиться батьком неповнолітньої, проте участі в утриманні та вихованні дитини не приймає, байдуже ставиться до її долі, після розірвання шлюбу в 1999 році, дитина залишилася проживати у неї та перебуває на її повному утриманні і вихованні. Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки, про що підготовили відповідний висновок.
Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлений позов у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував в частині розміру вимог про стягнення аліментів та додаткових витрат, суду пояснив, що не має матеріальної можливості виплачувати кошти на утримання дочки від першого шлюбу згідно вимог позивачки, оскільки має невеликі доходи, які витрачає на утримання нової сім'ї, де також двоє неповнолітніх дітей. При цьому відповідач не заперечував проти того, що участі у вихованні дочки від першого шлюбу не приймав та бачив її з 2003 року два рази.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради підтримала висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, допитавши свідків зі сторони позивачки: ОСОБА_5 - матір позивачки, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та свідків відповідача: батька - ОСОБА_8, матері - ОСОБА_9, брата - ОСОБА_10 та дружини відповідача - ОСОБА_11, а також заслухавши саму неповнолітню дочку сторін ОСОБА_4 в присутності соціального педагога ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні і наявних у справі матеріалів, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі доводиться батьком неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Дитина проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на повному утриманні й вихованні позивачки, навчається у
7-А класі Одеського навчально-виховного комплексу “Морський ліцей - загальноосвітня школа №24 І - ІІІ ступенів” Одеської міської ради (а.с.21).
Батько дитини участі в її вихованні та утриманні не приймає, життям, розвитком і здоров'ям не цікавиться, матеріальної допомоги не надає, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями самого відповідача, показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також поясненнями соціального педагога ОСОБА_1, яка працює у школі, де навчається дитина, письмовими поясненнями сусідів позивачки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (а.с.38-44) .
Ту обставину, що позивачка після розірвання шлюбу заборонила йому бачитися з дитиною, суд до уваги не приймає, оскільки відповідач, як батько дитини, на протязі одинадцяти років після розірвання шлюбу мав можливість звернутися до органу опіки та піклування та до суду, вживати інших заходів для зустрічей з дочкою та участі в її вихованні й утриманні. Крім того, відповідач мав можливість та зустрічався з дочкою у дошкільному віці, 01 вересня 2003 року був присутнім на “першому дзвонику”, коли дитина пішла до школи, разом фотографувалися, на що звернула увагу позивачка та визнано відповідачем. Однак в подальшому відповідач самоусунувся від участі у вихованні дитини, з пояснень відповідача вбачається, що він відокремив дітей від другого шлюбу, вважаючи їх своїми дітьми, від дочки від першого шлюбу, байдуже ставиться до її долі, що призвело до негативного ставлення дочки до нього та небажання на даний час дитини спілкуватися ні з батьком, ні з його ріднею.
У судовому засіданні неповнолітня дочка сторін, котра надавала пояснення за відсутності батьків у присутності соціального педагога ОСОБА_1, а також представника органу опіки та піклування Дмитрієвої Т.П., суду пояснила, що жодних перешкод зі сторони матері у спілкуванні з батьком ніколи не було, вона особисто робила кілька спроб зустрітися з батьком та бабусею, телефонувала їм, однак їх ставлення до неї їй не сподобалось і на даний час вона не бажає взагалі спілкуватися з ними. Також дитина повідомила, що на даний час мати перебуває у шлюбі з ОСОБА_16, якого вона вважає своїм батьком.
До пояснень свідків зі сторони відповідача, а саме батька відповідача ОСОБА_8, матері - ОСОБА_9, рідного брата - ОСОБА_3 та другої дружини відповідача - ОСОБА_11, які вказували на перешкоджання позивачкою у спілкування з дитиною, суд ставиться критично, оскільки усі вони є зацікавленими особами. Крім того, їх пояснення суперечать іншим матеріалам справи.
Згідно висновку № 10-П-9088 від 30.12.2009 року, орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45).
Відповідно до ст.164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.181 Сімейного Кодексу України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у відповідності з ч.1 ст.183 СК України, визначається судом.
Згідно вимог ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідач у справі працює інкасатором банку “Південний”, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Краснова, 6/1, та отримує заробітну плату в розмірі близько трьох тисяч гривень, інших доходів не має, про що він повідомив суд у судовому засіданні.
Вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки у розмірі
? частки з усіх видів заробітку задоволенню не підлягає, оскільки на утриманні відповідача знаходиться також дочка від другого шлюбу ОСОБА_17 (а.с.17).
Перебування на його утриманні дочки дружини від першого шлюбу ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, для визначення розміру аліментів значення не має та таку обставину суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не являється її батьком, усиновлення не здійснював, дружина має право на стягнення аліментів на її утримання з батька дитини.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дітей, суд вважає, що заявлений позов в частині стягнення аліментів, з урахуванням матеріального положення обох сторін, підлягає частковому задоволенню - у розмірі ? частки від всіх видів заробітку відповідача, проте не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Щодо участі відповідача в додаткових витратах на дитину, то позивачкою надано достовірні докази, що д итина сторін з 2005 року навчається у приватній вокально-музикальній школі “Мрія”, оплата за навчання у 2009-2010 роках складає 200 гривень щомісячно (а.с.23), приймала участь у конкурсах, займається тенісом з щомісячною оплатою за тренування в
900 гривень (а.с.25).
Згідно ст.185 СК України, т ой з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У зв'язку з перебуванням дитини у лікарні в з грудня місяця 2009 року з діагнозом: компресійний перелом, позивачкою було понесено витрати на обстеження, придбання необхідного корсету та лікування у розмірі 2097 гривень (а.с.62, 63).
Лікарем рекомендовано санаторно-курортне лікування дитини, однак позивачкою не надано доказів на підтвердження необхідної грошової суми для такого виду лікування дитини.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення додаткових витрат на дитину, вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 3447 гривень
00 копійок, які підтверджені документально, з урахуванням рівності часток витрат батьків на утримання дитини.
Розмір інших додаткових витрат на дитину позивачкою не доведено, додаткових доказів на їх підтвердження вона не надавала, з клопотаннями про їх витребування до суду не зверталась, в порядку ч.4 ст.10 ЦПК України судом роз'яснювались наслідки ненадання доказів, однак позивачка вважала достатнім наданих нею документів для вирішення справи по суті .
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ч.2 ст.10 та ч.1, 2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки правомірні, регулюються нормами ст.ст.164, 166, 180-183, 185, 191 Сімейного Кодексу України і, з урахуванням перебування на утриманні відповідача іншої малолітньої дитини, підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач на протязі одинадцяти років ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дочки в добровільному порядку , хоч і зобов'язаний був виховувати свою дитину та утримувати її до досягнення нею повноліття, у тому числі й нести додаткові витрати.
Згідно ч.2 ст.367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривні та 120 гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.10, 11, 61, 64, 81, 88, 209, 212 - 215, 218, ч.2 ст.367 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Одеси, ІІН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, працюючого інкасатором банку “Південний”, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Краснова, 6/1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, кошти на утримання його неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно по ? частки з усіх видів заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 серпня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме по 12 вересня 2015 року.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Одеси, ІІН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, додаткові витрати на неповнолітню дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3447 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривні.
Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 120 гривень 00 копійок на рахунок: 31216259700009; вид рахунку - поточний; найменування рахунку - Суворовський район 21081100; банк - ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; отримувач управління та відділення казначейства - ГУДКУ в Одеській області; ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 23213460.
В частині стягнення аліментів - допустити негайне виконання рішення суду.
Після набрання рішення чинності, копію рішення направити до Кодимського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку
ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/
Згідно:
Суддя: Секретар: