Справа №461/2413/21
18 серпня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Дуліч - Рибій Ю.В., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого на ТОВ «Євротурбопласт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
ОСОБА_1 22.03.2021 року о 23 год. 51 хв. в м. Львові на вул. Городоцькій, 44, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього Руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив. Зазначив, що у стані алкогольного сп'яніння не перебував; не відмовлявся пройти тест на наявність алкоголю, однак, вважав, що працівник поліції зобов'язаний був надати йому сертифікат на прилад «Драгер».
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , вину у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 с. 130 КУпАП заперечила. Зазначила, що факт відмови від огляду та складений за його наслідками протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням норм чинного законодавства. Крім того, вказує, що відеозапис, долучений до матеріалів справи піддавався монтажу, не відображає весь хід подій, також наявні невідповідності в обставин зазначених у протоколі та відтворені з відеоматеріалу. Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 зазначила, що доказом порушення правил дорожнього руху не може бути відеозапис з нагрудних камер працівника поліції, якщо він не відображає відомості про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови. Відтак, просить закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень та за відмову від дачі свідчень, пояснив, що працівники поліції запропонували йому бути свідком , пояснивши, що водій відмовляється проходити медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння. В його присутності поліцейські запропонували водію ОСОБА_1 пройти тест на «Драгері», однак той відмовився від проходження медичного огляду за допомогою такого приладу та відмовився пройти освідування у медичному закладі у лікаря - нарколога, пояснивши свою відмову відсутністю сертифікату у приладу «Драгер».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ствердив, що допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 говорить правду.
Під час судового розгляду, дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, а саме: заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - Дуліч - Рибій Ю.В., свідка ОСОБА_4 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення по ч.1 ст.130 КУПАП.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожньогоруху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння регламентуєтьсяст.266 КУпАПта Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858 (далі Інструкція).
Пунктами 3, 4, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В судовому засіданні був оглянутий і досліджений відеозапис, № 01111@2021032302145710, №01111@2021032302445410, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції на вул.Городоцькій, 44, у м.Львові, у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху. При з'ясуванні обставин, у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніннята працівниками поліції було запропоновано огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 у присутності двох свідків, неодноразово, категорично відмовився. Крім того, на вимогу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 працівниками поліції йому було пред'явлено для огляду сертифікат відповідності приладу «Драгер». З відеозапису також вбачається, що працівниками поліції йому було роз'яснено, що в зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння відносно нього буде складений протокол за ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у разі зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Таким чином, долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення диск з відеозаписом обставин подій, був виготовлений у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у справі та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на бодікамері поліцейського в електронному вигляді у виді файлів, а отже, записаний на оптичний диск електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Крім того, суд також не погоджується з твердженням захисника стосовно того, що відеозапис є сумнівним, викривляє дійсні обставини події та не дозволяє об'єктивно встановити обставини вчинення правопорушення, з огляду на те, що зафіксовані події є логічними та послідовними, відповідають суті правопорушення, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення. Стороною захисту не надано суду будь-яких переконливих доводів, які б ставили під сумнів зафіксовані на відеозаписі події.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставини відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №143116 від 23.03.2021 року знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 143116 від 23.03.2021 року;
- постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3957516 від 22.03.2021 року ;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 23.03.2021 року;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 , даними у судовому засіданні;
- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які здійснено відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Однак, твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності суд оцінює критично і розцінює їх, як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Вказані твердження спростовуються поясненнями свідка, який був допитаний в судовому засіданні.
Відтак, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені в судовому засіданні обставини, ОСОБА_1 суду не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 454,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /становить 17 000,00 грн/ в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 454,00 грн. судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско