Справа №461/6261/21
18 серпня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участі особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, продавець ФОП ОСОБА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.155-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 07.07.2021 року, по вул. Вірменській, 2 у м. Львові порушила порядок проведення готівкових розрахунків, не видала розрахункового документу на суму 104 грн., чим порушено вимоги п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП. чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину визнала просила суворо не карати.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
При оцінці доказів суд керується принципом "поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №004981 № 347/21-12/13-01-07-09 від 09 липня 2021року, актом (довідкою) фактичної перевірки № 14269/13/07/РРО/ НОМЕР_1 від 09.07.2021.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП доведена повністю.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст. ст.155-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП та накласти стягнення - 2 (два) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 454 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско