Справа №461/6117/21
18 серпня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.178 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08 липня 2021 року о 16 год. 45 хв. ОСОБА_1 знаходячись поблизу будинку 21 по вул. Валова в м. Львові розпивала горілку «Хортиця» в громадському місці, а саме в сквері, а також перебувала в громадському місці в п'яному вигляді з ознаками алкогольного сп'яніння (не чітка вимова нестійка хода, почервоніння обличчя) а також була в брудному одязі чим ображала громадську гідність та громадську мораль, порушення вчинено двічі протягом року.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).
Відтак, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, вважаю, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 178 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді.
Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 178 КУпАП України стверджується зібраними по справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №164077 від 08.07.2021 року,
- картками обліку адміністративного правопорушення від 09.07.2021 року.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.178 КУпАП доведена повністю.
Враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, ступеня її вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.3 ст. 178 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції інкримінованої статті.
Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути 454 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.3 ст.178, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.178 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102,00 грн. в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско