Справа № 266/482/21
Провадження№ 2/266/417/21
(ЗАОЧНЕ)
26 серпня 2021 року м. Маріуполь
Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Іванця О.Д., при секретарі Петрухіній Т.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Шаповалов Анатолій Васильович про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_4 на 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням міського майна від 16.11.1999 року за № 15002/п, та зареєстрованого Маріупольським БТІ 10.12.1999 року за № 35594, належить 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 . Крім неї співвласниками квартири стали її чоловік ОСОБА_5 , та її син - ОСОБА_4 у рівних частинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_5 помер, та після його смерті вона прийняла спадщину на Ѕ частину спадкового майна. Крім того, прийняв спадщину її син ОСОБА_4 у вигляді 1/3 частки вказаної квартири, про що отримав свідоцтво право на спадщину за законом, видане Другою маріупольською державною нотаріальною конторою 08.10.2005 року за реєстровим № 4-566 на ім'я ОСОБА_4 після смерті його батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті вона прийняла спадщину у вигляді 1/3 частки спірної квартири, про що приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Шаповаловим А.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом 12.10.2020 року, реєстровий № 391. Спадкоємцями першої черги за законом, крім неї, є донька померлого ОСОБА_3 , та дружина померлого ОСОБА_2 . При її зверненні до нотаріуса, 12.10.2020 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право спадщини за законом на 1/18 частку спірної квартири, оскільки ОСОБА_4 за життя оформив свої спадкові права на 1/6 частку зазначеної квартири, але не зареєстрував своє право власності у встановленому законом порядку. Таким чином, оскільки в інших спосіб отримати свідоцтво про право на спадщину позивачка не має змогу, просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 01.02.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.07.2021 року у справі закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, від її представника, адвоката Резніченко В.О. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, просив задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача Маріупольської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.
Третя особа ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Шаповалов А.В. у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Приймаючи до уваги позицію позивача, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням міського майна від 16.11.1999 року за № 15002/п, та зареєстрованого Маріупольським БТІ 10.12.1999 року за № 35594, квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частках на кожного /а.с. 15/.
Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Шаповаловим А.В. від 12.10.2020 року, реєстровий № 391, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді 1/3 частки спадкового майна, що складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю на підстав свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.11.1999 року Управлінням міського майна Маріупольської міської ради за № 15002 , зареєстрованого МКП «Маріупольське БТІ» 10.12.1999 року, реєстр № 35594 /а.с. 7/.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою маріупольською державною нотаріальною конторою 08.10.2005 року за реєстровим № 4-566, вбачається, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді Ѕ частки спадкового майна, що складається з права на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 (тобто дане свідоцтво видано на 1/6 частку спірної квартири) /а.с. 6/.
Також з вищевказаного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що на Ѕ частку спадкового майно свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 вже видане.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 20.05.2020 року Центральним районним у місті Маріуполі віділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 10/.
Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Шаповалова А.В. від 12.10.2020 року, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/18 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що успадкована її сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті його батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною зазначено, відсутність державної реєстрації права власності на 1/6 частку спірної квартири, наслідком якої є не набуття ОСОБА_4 права власності на зазначену частку квартири /а.с. 8-9/.
Крім того, із зазначеної вище постанови вбачається, що спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , 1975 р.н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його мати ОСОБА_1 , 1941 р.н., його донька ОСОБА_3 2013 р.н., та його дружина ОСОБА_2 , 1977 р.н. (тобто кожний з них має право на 1/18 частку спадкового майна) /а.с. 8-9/.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається за підставами, які не заборонені законом.
Цивільне законодавство України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Згідно ч. 5 ст. 1259 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Доказами по справі підтверджується наявність родинних зв'язків між позивачем ОСОБА_1 , яка є матір'ю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 . Прийнявши спадщину, позивач отримала право на 1/18 частку спірної квартири .
Необхідно враховувати, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
При цьому, тлумачення ст. 1259, ст. 1296 ЦК України дає підстави для висновку, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини і у випадку, коли спадкодавець не здійснив державну реєстрацію права на майно, що входить до складу спадщини. Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку (правова позиція Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі № 523/3522/16-ц).
Відповідно до Розділу ІІ глави 10 пунктів 4.12, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів; видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Таким чином, для оформлення права на спадщину та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину у вигляді нерухомого майна (квартири) спадкоємець повинен надати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа, який підтверджує, що на момент смерті спадкодавцю належала ця нерухомість (квартира).
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відтак, позивачка звернулась до суду із позовною вимогою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом саме у зв'язку із неможливістю одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця ОСОБА_4 державної реєстрації права власності на успадковану ним 1/6 частку спірної квартири після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому спадкові права ОСОБА_1 підлягають судовому захисту, оскільки, враховуючи фактичні обставини даної справи, остання позбавлена права захистити відповідні права у позасудовому порядку. (Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 487/9435/15-ц).
Таким чином, зважаючи на те, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець першої черги після смерті сина ОСОБА_4 , є підстави для визнання за позивачем права власності на 1/18 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті сина.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 263,265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Шаповалов Анатолій Васильович про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/18 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя: Іванець О. Д.