Справа № 265/6337/21
Провадження № 2-о/265/984/21
25 серпня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Адамової Т. С.,
за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, зацікавлена особа: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_1 ,
зацікавленої особи ОСОБА_2 , -
До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 . В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 24 червня 2017 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження сина стосунки в них суттєво похитнулися, чоловік влаштовував вдома сварки, припинив надавати матеріальну допомогу на утримання сім'ї. 14.05.2018 року рішенням суду стягнуто аліменти з ОСОБА_4 на її утримання та на утримання неповнолітнього сина. З часу припинення шлюбних відносин вона з дитиною проживає окремо. Вечь час ОСОБА_2 переслідує її з дитиною за їх місцем проживання, місцем проведення дозвілля в парках, скверах, на дитячих майданчиках. ОСОБА_2 постійно під час зустрічей провокує на сварки, здійснюється моральний тиск на неї та дитину, дитині наноситься психологічна травма. На протиправні дії вона спочатку реагувала лише усними відповідями, проте згодом вимушена була звертатися до правоохоронних органів. 18 квітня 2021 року після чергових протиправних діянь ОСОБА_2 їй було спричинено тілесні ушкодження, внаслідок чого вона зверталася за медичною допомогою. Просила встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 : - заборонити наближатися на відстань менше ніж на 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , місця роботи, інших місць частого відвідування строком на шість місяців; заборонити ОСОБА_2 переслідування в будь-який спосіб та спілкування з ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 строком на шість місяців; - заборонити ОСОБА_2 особисто та/або через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та сина ОСОБА_3 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці, невідомому ОСОБА_2 переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними, строком на шість місяців; - заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, строком на шість місяців.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 25 серпня 2021 року відкрите провадження у справі та призначене відкрите судове засідання.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заяву та надала пояснення, аналогічні викладеним у заяві. Додатково зазначила, що до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 жодного разу не притягався, протоколи щодо нього за це не складалися, оскільки він є колишнім чоловіком. При зверненні за медичною допомогою вона не вказувала, що тілесні ушкодження спричинив колишній чоловік, оскільки пожаліла його.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 заперечував проти задоволенні заяви та пояснив, що жодних ушкоджень колишній дружині він не спричиняв, ніякого насильства не вчиняв. Вона його обумовлює, оскільки в них зараз дуже непрості відносини, у тому разі щодо спілкування з дитиною. Щодо нього не складалися протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, та, відповідно, він не притягався до адміністративної відповідальності. Один раз було складено протокол за хуліганство, але постановою суду справа була закрита за відсутністю складу правопорушення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
На підтвердження факту насильства заявником надано медичні документи щодо забою І пальця лівої стопи (а.с. 12,13), та листи відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області щодо розгляду звернень ОСОБА_6 та проведення перевірки (а.с. 14, 15, 16).
У відповідності ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Частиною 3 статті 26 вказаного Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Таким чином, зважаючи на наведені положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків з наданням заявником доказів на підтвердження настання відповідних обставин.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року по справі №756/2072/18.
Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису визначено розділом IV глави 13 ЦПК України .
У відповідності до ст.350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у видачі обмежувального припису, оскільки заявник не надала належних і допустимих доказів, які б підтвердили наявність підстав для застосування обмежувального припису. Доказів, що доводять вчинення ОСОБА_2 по відношенню до заявника домашнього насильства, а саме постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності заявником суду не надано. Більш того, обидві сторони пояснили, що ОСОБА_2 не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Отже суду не доведено належними засобами доказування, що заінтересована особа є кривдником щодо заявника.
Додані до заяви медичні документи щодо забою І пальця лівої стопи, та листи відділу поліції № 2 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області щодо розгляду звернень ОСОБА_6 та проведення перевірки, не містять ознак фізичного чи психологічного насильства в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та не дають підстав для висновку про необхідність видання обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .
Крім того, відсутні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці за вищевикладених обставин, а також у зв'язку із недоведеністю можливого виникнення ризиків настання тяжких наслідків для заявниці у подальшому, визнається судом подана заява необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 247, 259, 263, 264-265, 273, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, зацікавлена особа: ОСОБА_2 , відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 26 серпня 2021 року.
Суддя Т.С. Адамова