Провадження № 2/235/1467/21
Справа № 235/4055/21
25 серпня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями, -
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував періодично у трудових відносинах з відповідачем з 02.01.1991 року до 03.03.2011 року та з 07.03.2011 року по 30.11.2018 року, звільнений на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням.
29.09.2020 року складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного, яким йому встановлено професійні захворювання: хронічна попереково-крижова радикулопатія L5S1 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху ІІ ст. - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Пневмоконіоз, ЛН І-ІІ ст. за змішаним типом.
23.11.2021 року він первинно був оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями, встановлено первинно за сукупністю 65% втрати професійної працездатності, з 20.11.2020 року довічно, визнано інвалідом 3 групи за професійними захворюваннями з 20.11.2020 року довічно, йому визначена потреба у медичній та соціальній допомозі (медикаментозне лікування, санаторно-курортне лікування за хронічною п/крижовою радикулопатією, корсет на п/крижовий відділ хребта), рекомендовано «Д» невролога, пульманолога, лор.
Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зав'язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 200 000,00 грн.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому зазначив, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивач зазначає, що перебував в трудових відносинах з відповідачем з 02.01.1991р. по 03.03.2011р. та з 07.03.2011р. по 30.11.2018р., працюючи електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Позивач зазначає, що під час роботи ним було отримано професійне захворювання: Хронічна поперекова-крижова радикулопатія L5S1, праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. На думку позивача, моральна шкода йому заподіяна умовами виробництва, оскільки він тривалий час працював в підземних умовах, весь час в умовах впливу шкідливих факторів. Слід зазначити, що оформляючи трудові відносини з Позивачем, згідно ст.29 КЗпП України, ст.5 Закону України «Про охорону праці» позивачу були роз'яснені його права і обов'язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач, відповідно до ст. Закону України «Про охорону праці» користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Таким чином, під час працевлаштування Позивач усвідомлював, що під час роботи у шахті буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Слід зазначити, що хронічна хвороба має довготривалий повільний процес. У розвитку хвороби розрізняють чотири стадії: латентний період, період продромальних явищ, гострий період який переходить в хронічну стадію. Однак, усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв'язку з погіршенням стану свого здоров'я. Крім того, позивач зазначає, що працював в умовах впливу шкідливих факторів 15 років, внаслідок чого набув професійні захворювання. Однак за весь період роботи на підприємстві позивач жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Праця, яку виконував позивач відповідала його функціональним можливостям організму, відповідала загальній і спеціальній підготовці, навичкам та віку позивача. Позивачем, в якості факту спричинені моральних страждань помилково прийнятий акт розслідування хронічного професійного захворювання від 30.09.2020 р. та висновок МСЕК від 23.11.2020 р. про встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності в розмірі 65% по профзахворюванню. Однак, висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Висновком медичних органів як підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичної установи, або медично- консультаційної або медично-соціально експертної комісії про стрес, що зазнав потерпілий в результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, або їх наслідків, про депресію чи інші негативні стани постраждалого. В матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов'язані з відновленням психологічного стану, стану здоров'я, який був до виникнення ситуації. Зазначені документи є єдиними належними і допустимими доказами, які можуть свідчити про понесення позивачем витрат на лікування та придбання ліків, оскільки розрахунковий документ свідчить про укладання договору роздрібної купівлі-продажу товару, яким є лікарські засоби. Ті обставини, що позивач тривалий час знаходився на лікуванні, про що він зазначив у позовній заяві, підтверджують, що позивач знав про погіршення стану свого здоров'я, однак при цьому продовжував працювати в умовах впливу шкідливих факторів до 17.09.2018 р., тобто навмисно сприяв розвиненню свого професійного захворювання та збільшенню шкоди для свого здоров'я, у зв'язку з чим допустив порушення ст.14 Закону України «Про охорону праці». Як вже було зазначено вище, під час працевлаштування працівники усвідомлюють, що під час роботи в шахті будуть піддаватися впливу шкідливих факторів та свідомо приймають запропоновані умови праці. Тому, позивач вже під час працевлаштування повинен був усвідомлювати, що потрібно ретельно слідкувати за станом свого здоров'я, та наслідки відповідної недбалості. Однак, зважаючи на те, що робота в шахті дає право на пенсію на пільгових умовах незалежно від віку, робітники продовжують працювати незважаючи на погіршення стану свого здоров'я, навмисно приховуючи від роботодавця ці обставини. І чомусь тільки зараз позивач згадав про важкі умови праці, які завдали йому моральних страждань. На підставі вищевикладеного, вважав, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода (не доведено склад правопорушення в діях відповідача), наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання, а також не наведено розрахунку суми шкоди, яку він зазначає у позові. Протиправних дій у відношенні позивача, які б знаходилися у причинному зв'язку із профзахворюванням, відповідач не вчиняв. Даний випадок професійного захворювання взято до обліку ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на підставі п.101 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019р., як останнім підприємством вугільної промисловості, з яким ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах. Крім того, у п. 20 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 15.03.2021 р. встановлено, що у зв'язку з тривалою роботою ОСОБА_1 в умовах дії шкідливих виробничих факторів, осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, встановити не можливо. Також, просив суд прийняти до уваги, що згідно із висновком МСЕК, позивачеві встановлено 3 групу інвалідності, у відповідності до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.09р., є робочою. Інваліди III групи можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів. Тобто позивач права на працю не позбавлений. Таким чином, вважав, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 200 000,00 грн, враховуючи обставини отримання професійного захворювання та ступінь втрати працездатності (65%), не відповідає вимогам розумності і справедливості та практиці, що склалася в судах Донецької області. Вимога позивача про стягнення 200 000,00 грн, як компенсації моральної шкоди з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» є безпідставно завищеною, та такою, що не відповідає вимогам розумності та справедливості, якщо суд вирішить задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди, просимо встановити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню із умовного розрахунку за 1% - 400 грн, тобто не більше 24 000 грн, в остаточній частині позову в задоволенні позивачу прошу відмовити, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен приводити до його збагачення. Крім того, у разі вирішення справи на користь позивача, просив суд звернути увагу, що відповідно до п.п.164.2.14 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Відповідно п.162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент. Згідно п. 14.1.180 ПК України податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Також, п.п.16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово встановлюється військовий збір. Тож суд при винесенні рішення має зазначити в судовому рішенні про утримання податку у розмірі 18%, а також 1,5% військового збору від суми, що належить до виплати. Також зазначав той факт, що позивач вдруге подає даний позов. Вперше судова справа була відкрита 9 лютого 2021 року (номер справи № 235/756/21 суддя Клікунова А.С.). Ухвалою суду від 29 березня 2021 року позовна заява була залишена без розгляду на підставі відповідної заяви позивача. Тобто позивачем порушено умови п.10. ч.2 ст.175 ЦПК - підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.
Позивач працював у ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" з 2 січня 1991 року до 3 березня 2011 року та з 7 березня 2011 року по 30 листопада 2018 року, звільнений з роботи за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.9-12).
Згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного характеру захворювання (отруєння) від 2 вересня 2020 року № 29/703 позивачу встановлено професійне захворювання - хронічна попереково-крижова радикулопатія L5S1 праворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху ІІ ст.(другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Пневмоконіоз,(r/q, 2/2pi), ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.) за змішаним типом - захворювання професійні, встановлені вперше (а.с.27).
Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 29 вересня 2020 року, затвердженого 30 вересня 2020 року Т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Зуб Г.В., професійне захворювання у позивача виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - пил, шум, робоча поза, фізичне навантаження (а.с.13-16).
За висновком МСЕК серія 12ААА № 090957 від 23.11.2020р. позивачу вперше встановлено 65% втрати професійної працездатності з 20.11.2020р. довічно. У зв'язку із встановленням професійних захворювань рекомендовано медикаментозне, санітарно-курортне лікування за хронічною попереково-крижовою радикулопатією, корсет на попереково-крижовий відділ хребта (а.с.17).
Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 851794 від 23.11.2020р. позивачу первинно встановлено 3 група інвалідності за профзахворюванням з 20.11.2020 року безстроково, рекомендовано «Д» невролога, пульманолога, лор (а.с.18).
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.
Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), довідок МСЕК, виписками з медичної карти стаціонарного хворого, виписками з медичної карти амбулаторного хворого, витягом з амбулаторної карти, медичним висновком ЦЛЕК про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання.
При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров'я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у 50 000 грн.
Суд при ухваленні рішення враховує положення Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до статті 164 ПК України (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466-ІХ, включається відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України).
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні, що розмір присудженої моральної шкоди в сумі 50 000 грн підлягає стягненню з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» з урахуванням утримання обов'язкових податків і зборів, в розмірі, який перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (сел. Новотроїцьке Покровського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, будинок 1а, ЄДРПОУ 13498562) про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятисот восьми) гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Г.В. Назаренко