Провадження № 2-о/235/551/21
Справа № 235/5711/21
25 серпня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Крайній Олександр Вікторович, про встановлення факту родинних відносин та факту смерті, заінтересована особа Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
До суду звернулась ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Крайній Олександр Вікторович, з заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 , а саме, що заявник є її дочкою, у зв'язку з відмінностями написання їх прізвищ в документах та встановлення факту смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області.
Заявник, представник заявника в судове засідання не з'явились. В прохальній частині заяви заявник просила розглянути справу без її участі, від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача - Покровського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти заявлених вимог не надав.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 5 серпня 1957 року, заявниця, прізвище, ім'я та по батькові якої зазначено російською мовою як « ОСОБА_3 » народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначені: батько - « ОСОБА_4 », мати - « ОСОБА_2 » (а.с.10).
В паспорті громадянина України № НОМЕР_1 , виданому 10.11.2017 року, прізвище, ім'я та по батькові заявника вказане як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5-6).
20 січня 2001 року на ім'я матері заявниці був виданий паспорт НОМЕР_2 , в якому її прізвище, ім'я та по батькові українською мовою зазначені як ОСОБА_2 , із зазначенням дати народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - с. Проніно Колосовського району Омської області (а.с.22-23).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерті №681 та довідкою про причину смерті, виданими 22 березня 2021 року Республіканським бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я так званої «Донецької Народної Республіки» (а.с.16,17-18).
Заявниця, будучи спадкоємцем після смерті матері, не має можливості прийняти спадщину, у зв'язку з різним написанням їх прізвищ.
Відповідно до ст.315 ЦПК України судом розглядаються справи про встановлення факту, в тому числі родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті сьомому постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
В даній справі встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення спадщини, наявність родинних відносин між заявником та померлою матір'ю знайшли своє підтвердження дослідженими у справі доказами - письмовими відомостями, які безпосередньо або опосередковано вказують на родинний зв'язок.
Враховуючи вищенаведене, інтереси заявника, відсутність будь-якого спору у справі, а також неможливість іншим шляхом заявникові встановити факт родинних відносин, суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту родинного зв'язку підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно являється рідною матір'ю громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стосовно вимог про встановлення факту смерті суд зазначає наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р встановлено, що м. Макіївка входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У проведенні державної реєстрації смерті відмовлено, у зв'язку з тим, що заявником для підтвердження факту смерті пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом МОЗ України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» та виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18 жовтня 2000 року № 52/5 підставою для державної реєстрації смерті, крім іншого, є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
На даний час лікарське свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті фізичної особи, видана органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України, не визнається на території України та не може бути підставою для реєстрації смерті на території України.
Оцінюючи лікарське свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті, яка видана органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України, суд виходить з того, що смерть фізичної особи - громадянина України - на окупованій території є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи - громадянина України.
Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, так звані «намібійські винятки» - є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений висновок полягає у тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смерті і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Тому суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки медичних документів про смерть фізичної особи - громадянина України, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території, зразків, визначених законодавством України, можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Встановлення факту смерті, заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 3, 4, 5, 10, 76, 77, 78, 79, 89, 263-265, 315-319, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Крайній Олександр Вікторович, задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Проніно Колосовського району Омської області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, Україна, причина смерті: хронічний панкреатит з очагами панкреонекрозу.
Рішення суду в частині встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Крайній Олександр Вікторович, адреса здійснення адвокатської діяльності: Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф'єва, буд.111, оф.3. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5139 від 30.08.2018 року.
Заінтересована особа: Покровський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), адреса: Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, буд.148, код ЄДРПОУ 26551594.
Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2021 року.
Суддя С.М. Хмельова