Справа № 234/9365/21
Провадження № 2-з/234/52/21
13 серпня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Лутай А.М.
за участю: секретаря судового засідання - Коханової Д.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення суми позики,
Заявник ОСОБА_1 11.08.2021р звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що 30 жовтня 2020 року він надав у борг грошові кошти в сумі 12 500грн громадянці ОСОБА_2 , з вимогою про повернення в строк до 13.11.2020р, а в разі порушення строків повернення боргу, ОСОБА_2 повинна сплачувати відсотки в розмірі 30% від отриманої суми кожні 15днів, строком до 28.11.2020р, а в разі порушення строків повернення боргу, ОСОБА_2 повинна сплачувати відсотки в розмірі 50% від отриманої суми кожні 15 днів, що підтверджується відповідною розпискою. Свої вимоги мотивує тим, що до теперішнього часу відповідачка не виконала зобов'язання щодо повернення позики, тому загальна заборгованість за розпискою складає 45 570грн, телефон, який був йому ( ОСОБА_1 ) відомий у відповідачки відключений та за місцем мешкання її ( ОСОБА_2 ) не має, де знаходиться остання не відомо. Зазначає, що з сайту «ПРИВЕТ» вбачається, що відповідачка намагається продати належну їй квартиру за адресою: в будинку АДРЕСА_1 , чим суттєво унеможливіть виконання рішення, тому він ( ОСОБА_1 ) звернувся до Краматорського міського суду за захистом своїх прав з позовною заявою про стягнення суми боргу. Вважає, що оскільки сума позики є істотною, це дасть суду підстави припусти, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так як ОСОБА_2 об'єктивно має змогу у будь-який час здійснити дії щодо відчуження майна. Просить заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії пов'язані з відчуженням належної їй квартири АДРЕСА_2 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу, будь-яким способом.
У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Так, із заяви ОСОБА_1 убачається, що останній звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення суми позики, шляхом заборони вчиняти дії, пов'язані з відчуженням належної їй квартири.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України, передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпечення позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
У частині шостій статті 153 ЦПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Згідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати
особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно долучених до заяви доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно намагається продати належну їй квартиру.
Проте, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які заявник просить застосувати, не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки вартість квартири є набагато вищою ніж розмір заборгованості ОСОБА_2 за договором позики.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.149-153 ЦПК України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його заяви про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення суми позики.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Суддя: Лутай А.М.