,
Справа № 264/3796/21
3/264/1746/2021
20.08.2021 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Мирошниченко Юрій Михайлович, розглянувши у м. Маріуполі матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає в АДРЕСА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
ОСОБА_1 , 23.05.2021 року о 21 год. 15 хв. біля будинку № 11 по вул. Заозерній в Кальміуському районі м. Маріуполя, керуючи автомобілем «ВАЗ2108» державний номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність, користуючись засобом зв'язку - телефоном, допустив виїзд на зустрічну смугу, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ2107 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_1 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 2.9.д, 11.4, 2.10а Правил дорожнього руху України. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 до суду не з'явився з невідомих підстав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності Іллічівським районним судом м. Маріуполя, про що свідчить його підпис у протоколах про адміністративні правопорушення. Також, отримати інформацію про рух справи останній не позбавлений можливості на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Крім того, інформація про дату, час та розгляд самого провадження даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади Іллічівського районного суду м. Маріуполя. Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Хоча наявні матеріали справи прямо та беззаперечно, в своїй сукупності, указують на те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності поінформована про цей процес, який здійснюється в Іллічівському районному суді м. Маріуполя у відношенні неї безпосередньо. Також неминучість даного процесу в цьому районному суді була зрозуміла особі з моменту складання протоколів, так як у ньому прямо указано, де відбуватиметься розгляд справи, однак бажання брати у ньому безпосередню участь особа не виявила. Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (див., з-поміж багатьох інших, рішення у справі “Фрідлендер проти Франції”, [GC], N 30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VII). При цьому, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Суд в цій справі забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності брати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши заходів для поінформованості її про даний процес вважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів. З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглянути справу.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме протоколами про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, фото таблицею о неї, рапортом інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Донецькій області від 23.05.2021 року, поясненнями ОСОБА_2 а також самого ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 2.9.д Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Згідно із п. 2.10.а Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 11.4 Правил дорожнього руху України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3б, 2.9.д, 11.4, 2.10а Правил дорожнього руху в Україні не виконав, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачені ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
А тому, провина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та ст. 122-4 КУпАП, як залишення водієм транспортного засобу, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Оскільки у провадженні судді знаходиться два матеріали відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та за ст. 122-4 КпАП України, вважаю доцільним об'єднати дані матеріали в одне провадження.
Згідно зі ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі викладеного, вважаю необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 122-4, 283 КУпАП, ст. 4 ч. 5 Закону України «Про судовий збір», -
Матеріали відносно ОСОБА_1 справа № 264/3796/21 провадження № 3/264/1746/2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та справу № 264/3798/21 провадження № 3/264/1747/2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КпАП України об'єднати в одне провадження за номером 3/264/1746/2021, справа № 264/3796/21.
ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
На постанову протягом 10 днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.
Суддя: Ю. М. Мирошниченко