26 серпня 2021 року м.Суми
Справа №592/6371/20
Номер провадження 22-ц/816/1339/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
третя особа - Сумська міська рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Грицика Геннадія Олексійовича
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2021 року про відмову в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в складі судді Хитрова Б.В., постановлену в м. Суми, повний текст якої складено 29 червня 2021 року,
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Сумська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с. 154).
27 травня 2021 року представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Грицик Г.О. звернувся до суду з заявою про розподіл судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги. Просив стягнути із позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 13000 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 592/6371/20 (а.с. 161).
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката Грицика Г.О. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомоги адвоката в розмірі 13000 грн, шляхом стягнення їх з ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Грицик Г.О., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 592/6371/20 та ухвалити нове рішення про задоволення клопотання.
Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неподання представником відповідача ОСОБА_5 - адвокатом Грициком Г.О. належних доказів на підтвердження понесених ОСОБА_5 витрат, та наводить перелік долучених ним до матеріалів справи документів на підтвердження таких витрат, а саме: договір про надання правової допомоги № 10 від 13 липня 2020 року та копію ордера, виданого на підставі цього договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію квитанції від 22 грудня 2020 року про доплату 5000 грн, розрахунок витрат на суму 13000 грн з детальним описом виконаних робіт, копію квитанції від 26 січня 2021 року про доплату 5500 грн, платіжне доручення від 19 січня 2021 року про сплату 2500 грн. Вказує, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення нею витрат в суді першої інстанції.
Зазначає, що судом не надана оцінка розрахунку витрат виконаних робіт в межах цієї справи, який є невід'ємною складовою угоди про надання правової допомоги. Доводить, що для відшкодування судових витрат основним є факт сплати стороною відповідної суми на користь адвоката і суду це документально підтверджено.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вважає, що витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки про вказані витрати апелянт суду під час подання заяви по суті не повідомляв, а докази сплати відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заперечення щодо скарги позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Дмитренка В.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи у компенсації судових витрат на користь відповідача ОСОБА_5 , пов'язаних з розглядом справи, суд першої інстанції мотивував таке своє рішення тим, що її представником адвокатом Грициком Г.О. на момент розгляду справи в Ковпаківському районному суді м. Суми не було подано належних доказів в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 13000 грн, оскільки договір про надання правничої допомоги від 13 липня 2020 року наданий суду через офіційну електронну пошту вже після закінчення судового засідання про розподіл судових витрат.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадків, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Частиною 5 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право вимагати компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У п. 38 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Частиною 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Правовий аналіз вказаних положень свідчить, що звертаючись до суду із заявою про компенсацію судових витрат відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 543/408/17.
Звертаючись до суду із заявою про компенсацію судових витрат відповідач та його адвокат не посилалися на підстави розподілу судових витрат, передбачені ч. 5 ст. 142 ЦПК України при залишенні позову без розгляду. Тобто клопотання про розподіл судових витрат при залишенні позову без розгляду не мотивоване необґрунтованістю дій позивача у цій справі, що у такому випадку визначено як обов'язкова підстава для компенсації відповідачу здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з тим, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, на зазначене уваги не звернув, допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Грицика Геннадія Олексійовича задовольнити частково.
Змінити ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 червня 2021 року про відмову в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в частині мотивів відмови у задоволенні заяви.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О.Ю. Кононенко
Судді: В.І. Криворотенко
С.С. Ткачук