Справа № 127/14730/21
Провадження №11-кп/801/965/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 серпня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання начальника ДУ "Вінницька виправна колонія (№86)" ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , яке мотивоване тим, що засуджений відбув 2/3 частини строку покарання та своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Розглянувши клопотання, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні за недоведеності виправлення засудженого.
Не погодившись з постановленим судовим рішенням, засуджений ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою клопотання задовольнити та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що за час відбування покарання він неодноразово заохочувався адміністрацією установи, дисциплінарних стягнень не має, працевлаштований на контрагентських об'єктах «Вінницька птахофабрика» та «Цегельний завод», підтримує зв'язки зі своїми рідними та планує створити сім'ю після звільнення та влаштуватись на роботу.
Заслухавши доповідь судді, захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в її задоволенні.
Висновок суду про необхідність відмови в задоволенні клопотання начальника ДУ «Вінницька виправна колонія (№86)» ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 обґрунтований, відповідає вимогам ст. 81 КК України, ч.1 ст. 6 КВК України та узгоджується з роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».
Так, згідно ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Умовно-достроково звільнити особу від відбування покарання можливо за умови, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, обов'язковими показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені в ч. 2 ст. 81 КК України, критерії: сумлінна поведінка засудженого та сумлінне ставлення до праці.
Сумлінна поведінка означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених. Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_7 відбув 2/3 частини призначеного строку покарання.
За період відбування покарання ОСОБА_7 характеризується позитивно, має одне дисциплінарне стягнення, яке погашене в установленому законом порядку, та п'ять заохочень.
По прибуттю в установу ОСОБА_7 був працевлаштований в деревообробному цеху № 1. 6 серпня 2020 року засудженого ОСОБА_7 було переведено до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштовано на контрагентському об'єкті «Цегельний завод», а згодом в «МХП Вінницька птахофабрика».
Засуджений виконує роботи із самообслуговування та має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. До праці відноситься сумлінно, за що тричі заохочувався адміністрацією установи, дисциплінарних стягнень не має.
У взаємовідносинах з іншими засудженими ОСОБА_7 неконфліктний. Намагається дотримуватись правомірних та ввічливих взаємовідносин із персоналом установи, виконує їхні законні вимоги. На профілактичному обліку не перебуває.
ОСОБА_7 приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня шляхом читання художньої та наукової літератури. Заборгованості за виконавчими листами не має. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними.
Поряд з цим, вважати, що засуджений ОСОБА_7 своєю стабільною та постійною сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення протягом усього часу відбування покарання, підстав немає, оскільки відповідно до рішення комісії установи (протокол №8 від 09.04.2019) ОСОБА_7 було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким як особі, яка не стала на шлях виправлення та рішенням комісії установи (протокол № 9 від 05.05.2020) йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, як особі, яка не довела свого виправлення.
Крім того, починаючи з 2010 року ОСОБА_7 має 7 судимостей, в тому числі з реальним відбуттям строку покарання, що також свідчить про відсутність позитивних змін в його поведінці на шляху до виправлення та перевиховання.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_7 своєю поведінкою не довів свого виправлення.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання начальника ДУ "Вінницька виправна колонія (№86)" ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4