Справа № 739/1166/21
Номер провадження 2-о/739/61/21
18 серпня 2021 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - Іващенко І.К.,
секретаря судового засідання - Шкурат О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
28 липня 2021 року заявник ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Маруса І.Є. звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Як на підставу своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір заявника - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) на території Шептаківської сільської ради, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.
На протязі останніх декількох місяців до 23 грудня 2006 року, заявник постійно проживав разом з матір'ю в будинку спадкодавці, так як вона потребувала постійного догляду в силу свого хворобливого стану, за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, з метою оформлення права на спадкове майно.
В судове засідання заявник та його представник не з'явилися, надали до суду спільну заяву, якою підтримали заявлені вимоги та просили про їх задоволення.
Представник Новгород-Сіверської міської ради Шахунов М.О. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ) .
Заявник є сином спадкодавці ОСОБА_2 що підтверджено свідоцтвом про народження заявника.
Відповідно до заповіту ОСОБА_2 заповіла все своє майно синові ОСОБА_1 .
Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0131428, ОСОБА_2 належало земельна частка (пай) із земель КСХП «ім. Мічуріна».
Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до вимогст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, ст. 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Згідно довідки Виконавчого комітету Шептаківської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 23.03.2020 за № 220/02-31 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті була зареєстрована, постійно проживала в АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , який здійснював за нею догляд.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, під час розгляду справи, знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, і вони є такими, що дозволяють встановити факт постійного проживання заявниці разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , приймаючи до уваги, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 46-48, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Новгород-Сіверська міська рада Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І.К. Іващенко