Справа № 164/1039/21
Провадження № 1-кп/162/93/2021
26 серпня 2021 року смт Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника-адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши обвинувальний акт у підготовчому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 12021030540000129, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 червня 2021 року, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ківерці Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, особи з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимої,
яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
04.06.2021 приблизно о 09 годині, ОСОБА_5 , зайшла на територію господарства ОСОБА_6 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де переконавшись, що її дії не будуть помічені іншими особами, переслідуючи корисливу зацікавленість та умисел на таємне викрадення чужого майна, через незамкнені вхідні двері проникла до житлового будинку ОСОБА_6 , звідки таємно викрала золоті і срібні прикраси, які знаходились у дерев'яній шкатулці на полиці шафи, що у вітальні будинку, а саме: обручку із золота 583 проби, ланцюжок із золота 585 проби, хрестик із золота 585 проби, дві сережки (пара) із золота 585 проби, ланцюжок із срібла 925 проби, хрестик із срібла 925 проби, ланцюжок із срібла 925 проби, загальна вартість яких у відповідності до висновку експерта становить 20539 грн 83 коп, після чого заховала викрадене, вийшла з будинку та з місця злочину втекла, чим завдала потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
30.07.2021 між прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 за участю її захисника ОСОБА_4 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до умов даної угоди прокурор та підозрювана дійшли згоди щодо правової кваліфікації діянь підозрюваної за ч. 3 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрювана беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, сторони узгодили покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України на визначений судом строк та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Обвинувачена, її захисник та прокурор у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального закону.
Потерпіла у підготовче судове засідання не прибула, подала до суду заяву, в якій просила проводити судове засідання у її відсутності у зв'язку із незадовільним станом здоров'я. Щодо затвердження угоди про визнання винуватості не заперечує та просить її затвердити (а.к.п.33). Під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_6 подала прокурору письмову заяву від 30.07.2021 про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості (а.к.п. 37).
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши угоду про визнання винуватості, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Окрім того, суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Також суд бере до уваги надану письмову згоду потерпілої ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною.
Узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченої, та визначені в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України. Таким чином, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_5 та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.174 КПК України арешт, накладений на майно, на підставі ухвали слідчого судді від 09.06.2021 - скасувати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у даному кримінальному провадженні закінчився 04.08.2021 та не продовжувався.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 09.07.2021 в іншому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 обрано останній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (до 04.09.2021).
Керуючись статтями 314, 374, 376, 394, 468, 472, 473-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 липня 2021 року, укладену між прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_5 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений на майно, на підставі ухвали слідчого судді від 09.06.2021 - скасувати.
Речові докази:
- сліди рук, дактилокарти на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - знищити.
- обручка із золота 583 проби, ланцюжок із золота 585 проби, хрестик із золота 585 проби, дві сережки (пара) із золота 585 проби, ланцюжок із срібла 925 проби, хрестик із срібла 925 проби, ланцюжок із срібла 925 проби, дві пари сережок із металу жовтого кольору, браслет із металу жовтого кольору, ланцюжок із металу жовтого кольору, чотири різних сережки із металу жовтого кольору, які передані на зберігання власнику ОСОБА_6 - залишити за належністю ОСОБА_6 .
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз, а саме:
1372,96 грн - висновок експерта №СЕ-19/103-21/4665-ТВ від 11.06.2021;
1372,96 грн - висновок експерта №СЕ-19/103-21/4661-Д від 24.06.2021.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя: ОСОБА_1