Справа № 161/10856/21
Провадження № 2/161/3074/21
18 серпня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Денисюка І.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Терлецького О.М. ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
16 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Терлецького О.М. звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Позов обґрунтовує тим, що вона одружилась з відповідачем 27 липня 2013 року. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року шлюб між ними розірвано. Від цього шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, відповідач не бере достатньої матеріальної участі в утриманні дитини. Порахувавши всі витрати, позивач вважає, що 3000 гривень є тією сумою аліментів, яка необхідна для задоволення потреб дитини на достатньому рівні.
На підставі наведеного позивач просить суд стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача в свою користь понесені витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 2000 гривень.
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник Терлецький О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, які зазначені в позовній заяві, просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, суду пояснив, що затребуваний позивачем розмір аліментів є для нього надмірним. Не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання дочки в розмірі 1000 гривень.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що сторони є батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05 грудня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області (а. с. 10).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 березня 2021 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 8-9).
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що дитина ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю, яка її доглядає, виховує та матеріально утримує.
Також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працює завідувачем господарства на ТзОВ «Супер Флора» з 11 серпня 2021 року на 0,5 посадового окладу. Наведене підтверджується довідкою ТзОВ «Супер Флора» від 13 серпня 2021 року.
З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, оскільки останній документально не підтвердив види та розмір своїх доходів. Разом з тим, відповідач є чоловіком працездатного віку, має задовільний стан здоров'я, інших осіб на своєму утриманні - не має.
На підставі наведеного, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, часткове визнання позову відповідачем, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає за можливе визначити аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі розмірі 2000 гривень, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов'язкового негайного виконання.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 908,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача в її користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у відшкодуванні понесених витрат на правничу допомогу.
Встановлено, що позивач та її представник не надали суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, інших документів, що підтверджують обсяг та вартість наданих адвокатом послуг.
У постанові КЦС ВС від 23.11.2020 № 638/7748/18 (61-13573св19) Верховний Суд зробив висновок про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.
З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача в її користь витрат на професійну правничу допомогу.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 180-182, 184 СК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 16 червня 2021 року і до досягнення повноліття.
Стягнути зОСОБА_3 в дохід держави 908 гривень судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )
Дата складання повного тексту рішення 20 серпня 2021 року
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк