Справа № 158/1518/21
Провадження № 2/0158/436/21
26 серпня 2021 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,
за участі секретаря - Оніщук Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком її дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина перебуває на її утриманні, а відповідач ухиляється від обов'язку утримувати дочку, матеріальної допомоги не надає, тому просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 02.08.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
12.08.2021 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнає частково, заперечує факт ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків, вказує, що систематично сплачує аліменти на утримання дочки у розмірі по 1000 грн. щомісячно, зустрічається з дочкою по мірі можливості. Окрім того, посилаючись на незадовільне матеріальне становище, згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1309 грн., що не є меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.12.2006 року (а.с.8).
Як вбачається з довідки про склад сім'ї № 261 від 11.02.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні (а.с.11).
Факт зміни прізвища позивача з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.05.2020 року (а.с.10).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
Окрім того, відповідач не позбавлений обов'язку утримувати неповнолітню дитину.
Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Відповідно до вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, частиною 9 статті 7 СК України, визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та малолітніх дітей, те що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька.
Згідно довідки про доходи № 1 від 11.05.2021 року, ОСОБА_1 працює на посаді складальника жалюзі ФОП ОСОБА_6 з 31.08.2020 року. ЇЇ дохід за період з 31.08.2020 року по 30.04.2021 року склав 53465, 62 грн. (а.с.12).
Як вбачається з довідки про доходи № 2 від 28.07.2021 року, відповідач ОСОБА_2 працює на посаді адміністратора ФОП ОСОБА_7 з 09.03.2021 року і його сукупний дохід за період з 09.03.2021 року по 30.06.2021 року становить 26447,23 грн. (а.с.28).
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 22.07.2020 року укладено договір позики № 22/07/2020, згідно умов якого останній отримав у ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» кошти у розмірі 54560 грн. (а.с.30).
Відповідно до довідки № 1-4/89 від 28.07.2021 року, заборгованість ОСОБА_2 станом на 28.07.2021 року за вищевказаним договором позики становить 16660 грн. (а.с.31).
З долучених відповідачем ОСОБА_2 до матеріалів справи дублікатів квитанцій АТ «Приватбанк» вбачається, що останнім за період з 11.01.2021 року по 01.07.2021 року повернуто позику на загальну суму 20900 грн. (а.с.32-36).
Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 систематично перераховує на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1000 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи квитанціями АТ КБ «Приватбанк» (а.с.37 - 49).
Враховуючи викладене, беручи до уваги потреби дитини, матеріальне становище сторін, часткове визнання позову відповідачем, а також те, що позивачем ОСОБА_8 не зазначено і не надано суду достатніх доказів, які б підтверджували потребу в аліментах на утримання дитини в розмірі, зазначеному у позовній заяві, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви 01.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 908 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі п. 1 ч.1ст. 430 ЦПК України, судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274-279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви 01.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн..
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч