25 серпня 2021 року
Київ
справа №9901/314/21
адміністративне провадження №П/9901/314/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 9901/314/21 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
03 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву до Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії: Соколов В. М. (суддя-доповідач), Калашнікова О. В., Мартинюк Н. М., Уханенко С. А., Шевцова Н. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 КАС України та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків позовної заяви.
20 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Соколова В. М. та учасників судової колегії від розгляду справи № 9901/314/21, з підстав виникнення сумнівів у заявника щодо добросовісності, об'єктивності та неупередженості вказаних суддів Верховного Суду.
Указану заяву обґрунтовує тим, що зазначені судді мають великий досвід ігнорування вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та гучних рішень анульованих Європейським судом з прав людини, тому, на думку позивачки, участь цих суддів у розгляді справи суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та Бангалорським принципам поведінки судді. Також у заяві йдеться про те, що суддею-доповідачем проігноровано письмове звернення ОСОБА_1 про витребування всіх документів по справі, чим обмежено її доступ до правосуддя.
У зв'язку з відпустками учасників судової колегії - суддів Шевцової Н. В. та Уханенка С. А. , з метою своєчасного розгляду заяви про відвід, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддямивизначено новий склад колегії: головуючий суддя - Соколов В. М., судді: Білак М. В., Загороднюк А. Г., Калашнікова О. В., Мартинюк Н. М.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 9901/314/21, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення відводу, з огляду на таке.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Водночас, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року ЄСПЛ зазначив, що «Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
Отже, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтвержують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши викладені у заяві позивача міркування та наведені доводи, Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у цій справі, оскільки заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі суддів у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 КАС України.
Будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у їх неупередженості з матеріалів позовної заяви та доводів заяви про відвід не вбачається.
На переконання Суду не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Натомість, мотиви заявника фактично свідчать про її незгоду з рішенням судді під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, що за правилами статей 36, 37 КАС України не може бути підставою для відводу, та не свідчить про неупередженість або об'єктивність колегії суддів.
Таким чином заява про відвід є необґрунтованою.
При цьому варто наголосити, що питання витребування доказів, що порушувалось позивачкою у відповідному клопотанні не вирішується на цій стадії.
Відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного вище, Суд передає заяву для вирішення питання про відвід іншому судді.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України Суд, -
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 9901/314/21 необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 9901/314/21 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду