26 серпня 2021 року
м. Київ
справа №825/2044/18
провадження № К/9901/29670/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Бородавкіної С.В., суддів Лобана Д.В., Тихоненко О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Собківа Я.М., суддів: Ганечко О.М., Костюк Л.О.)
у справі №825/2044/18
за позовом ОСОБА_1
до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати рішення №1965/04-12 від 03.04.2018 Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у перерахунку пенсії позивачу та скасувати його;
- зобов'язати відповідача відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Позивач в подальшому звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року за виключними обставинами, в якій просив скасувати рішення, задовольнивши його позовні вимоги.
4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 заяву задоволено:
рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі №825/2044/18 - скасовано;
адміністративний позов ОСОБА_1 до Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково;
визнано протиправною відмову Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, викладену у листі від 03.04.2018 №1965/04-12;
зобов'язано Ніжинське об'єднане управління Пенсійного фонду України відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
5. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по адміністративній справі №825/2044/18.
7. Вважаючи зазначені рішення та постанову такими, що постановлені з порушення вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його заяви.
II. ЗМІСТ ЗАЯВИ ПОЗИВАЧА
8. Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року за виключними обставинами, в якій просив скасувати рішення, задовольнивши його позовні вимоги.
9. Обґрунтовуючи заяву позивач зазначав, що рішенням Конституційного Суду України, яке ухвалене 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
10. Оскільки саме визнана неконституційною норма була підставою для відмови позивачу у задоволенні його позову, останній вважає, що в цьому випадку існують виключні обставини, передбачені статтею 361 КАС України.
III. ОЦІНКА CУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Задовольняючи частково заяву позивача, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду №1-р(II)/2019 від 25.04.2019 позивач отримав право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019 року.
12. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції, зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин положення статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не були визнані неконституційними та підлягали застосуванню відповідачем.
13. За таких обставин, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не впливає на спірні правовідносини, що виникли раніше його ухвалення.
14. У зв'язку із викладеним, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/199), не є виключною обставиною для перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі №560/3794/18.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що рішення судів попередніх інстанцій суперечать Конституції України та законам України. Наголошує, що обраний судами спосіб тлумачення законодавства є дискримінаційним.
16. Звертає увагу, що в цьому випадку дотримані всі обставини, визначені статтею 361 КАС України як підстави для перегляду рішення за виключними обставинами.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходить з наступного.
18. Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
19. Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 (справа № 808/1628/18, розглянута у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду) сформував правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної норми КАС України.
20. Так, Суд зазначив:
«…положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Слід звернути увагу, що словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення" про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу №808/1628/18 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством».
Окремо Суд зазначив: «…не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання».
21. Колегія суддів бере до уваги, що справу на розгляд об'єднаної палати було передано колегією суддів, до якої входить частина суддів колегії, що розглядає цю справу; що саме об'єднана палата вирішує питання застосування норми права у разі наміру відступити від висновків суду у складі інших колегій суддів; що Велика Палата Верховного Суду не вбачала виключної правової проблеми у застосуванні пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України (ухвала від 25.03.2020 у справі № 808/1628/18).
22. Зважаючи на вищенаведене, Суд не знаходить підстав для не врахування правового висновку об'єднаної палати у справі, що розглядається.
23. Колегія суддів звертає увагу, що позивач у цій справі просить переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України судове рішення, яким йому у задоволенні позову відмовлено. Таким чином, з огляду на наведений вище правовий висновок правові підстави для задоволення заяви позивача в цьому випадку - відсутні.
24. Окремо колегія суддів звертає увагу, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не впливає на спірні правовідносини, що виникли раніше, є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду відповідного судового рішення, проте за певних умов (якщо рішення ще не виконане).
Крім того, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19).
25. Відповідно до статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
26. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви позивача, яке узгоджується з позиціями Верховного Суду, проте з помилкових мотивів, які підлягають зміні.
27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №825/2044/18 змінити в частині мотивів відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по адміністративній справі №825/2044/18, а в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб