25 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 804/1749/17
адміністративне провадження № К/9901/28599/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 804/1749/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
04.08.2021 До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021.
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 6241-15 від 06.05.2015, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в розмірі 33 282,63 грн та податкового повідомлення-рішення № 17138-1303 від 29.08.2016, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в розмірі 21 203,77 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 06.06.2005 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а. с. 23).
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 09.10.2009, зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 17.11.2009 за реєстраційним номером 040910800985.
Відповідно до повідомлення державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.07.2014 внесено запис № 22270060005008748 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Позивач неодноразово зверталась до Криворізької міської ради з заявами про припинення договору оренди земельної ділянки, який було укладено на 5 років та строк дії якого спливав 17.11.2014, заявляючи про свою відмову від продовження строку дії договору та висловлюючи бажання оформити повернення земельної ділянки згідно з актом приймання-передачі.
06.05.2015 Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 6241-15, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 33 382,63 грн.
29.08.2016 Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 17138-1303, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 21 203,77 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення - рішення від 06.05.2015 № 6241-15 у розмірі 33 382,63 грн та від 29.08.2016 № 17138-1303 21 203,77 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 804/1749/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень податкові повідомлення - рішення від 06.05.2015 № 6241-15 у розмірі 33 382,63 грн та від 29.08.2016 № 17138-1303 21 203,77 грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 804/1749/17 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 у справі № 804/1749/17 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова