Справа № 346/434/20
Провадження № 22-ц/4808/1075/21
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Максюта
17 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Василишин Л.В., Горейко М.Д.,
секретаря Єлісевич О.В.,
за участю представника апелянта ОСОБА_1 , представника боржника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 про визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця та зупинення виконавчих дій, за апеляційною скаргою представника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, постановлену суддею Калинюком О.П. 13 травня 2021 року у м. Коломия Івано-Франківської області,
У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою про визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця та зупинення виконавчих дій.
Вимоги скарги обґрунтовано тим, що 03 березня 2020 року Коломийським міськрайонним судом видано судовий наказ №346/434/20 про стягнення з ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин» на її користь заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 181 988, 88 грн.
За наслідком пред'явлення вказаного наказу до відділу державної виконавчої служби 02 червня 2020 року державним виконавцем Федьківим В.Б. відкрито виконавче провадження №62224029, а 14 квітня 2021 року винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у зв'язку з включенням боржника ВАТ “Коломийський завод сільськогосподарських машин» переліку об'єктів малої приватизації (п. 12 ч. 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вважає дану постанову незаконною, оскільки підприємство знаходиться на стадії санації, зв'язку з чим арешт, в даному випадку, не може накладатись на рахунки підприємства, з яких виплачується заробітна плата.
З початку приватизації ВАТ «Коломиясільмаш» і до даного часу ситуація на підприємстві тільки погіршується, виробнича діяльність припинена, заборгованість по заробітній платі зростає.
Просила суд визнати неправомірною та скасувати постанову Коломийського міськрайонного відділу ДВС Південно-Західної міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.04.2021р. у виконавчому провадженні №62224029 (а.с.1-3).
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2021 року скаргу задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Івано-Франківськ) про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.04.2021 р. у виконавчому провадженні №62224029 по виконанню судового наказу, виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області 03.03.2020 року про стягнення з ВАТ «Коломийський завод сільськогосподарських машин" на користь ОСОБА_4 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 181 988, 88 грн (а.с. 32-35).
Не погодившись з ухвалою суду представник Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що дії державного виконавця при винесенні постанови є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обгрунтовуючи ухвалу, суд посилається на норми п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства. Однак, такий висновок є невірний, оскільки після припинення провадження у справі про банкрутство виникли інші обставини, що зумовили обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Вказує, що судом не враховано, що при здійсненні своїх повноважень державний виконавець керується виключно положеннями Закону України «Про виконавче провадження», яким визначено умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.
Просив ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовити. Стягнути на користь апелянта судовий збір (а.с.41-44).
Заперечивши доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу.
Зазначає, що дії органу ДВС по арешту усіх банківських рахунків товариства та зупинення виконавчого провадження унеможливили подальше продовження процедури приватизації акцій боржника та погіршують з кожним днем фінансово-господарське становище товариства, сприяють збільшенню заборгованості по заробітній платі і по податках та зборах.
В інформаційній довідці з Єдиного державного реєстру підприємства щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство №571827 від 23.04.2021 вказано, що судова процедура, в якій перебуває боржник ВАТ «Коломиясільмаш», є санація. До таких обставин застосовують також приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за змістом яких заборона стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги не поширюються на виплату заробітної плати.
Крім того, відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін (а.с.58-61).
В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Задовольняючи скаргу, суд, керуючись ст. ст.3,18,74 Закону України «Про виконавче провадження», п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виходив з того, що у справі про банкрутство щодо ВАТ «Коломиясільмаш» введено процедуру санації боржника, яка неодноразово продовжувалась господарським судом; дії щодо заборони стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги після припинення провадження у справі про банкрутство не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати, нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування (тощо), а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні скарги.
З таким висновком апеляційний суд погоджується з огляду на наступне.
Встановлено, що на виконанні у Коломийському міськрайонному ВДВС перебуває виконавче провадження №62224029, відкрите на підставі судового наказу № 346/434/20, виданого Коломийським міськрайонним судом 03.03.2020 року про стягнення з ВАТ «Коломиясільмаш» на користь ОСОБА_4 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 181 988,88 грн.
02.06.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
В провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш», порушена на підставі ухвали цього суду від 12.02.2003 року та припинена на підставі ухвали від 17.01.2019 року, враховуючи те, що наказом Фонду державного майна України №602 від 07.05.2018 року прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій ВАТ «Коломиясільмаш», а наказом Фонду державного майна України №1637 від 27.12.2018року товариство включено до переліку об'єктів приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році (додаток 6).
В ході проведення виконавчих дій встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 01.04.2021р. ВАТ «Коломиясільмаш» включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2003 року у справі про банкрутство ВАТ «Коломиясільмаш» введено процедуру санації боржника, яка неодноразово продовжувалась господарським судом (а.с.7).
Факт введення процедури санації боржника також підтверджується повною інформаційною довідкою є Єдиного реєстру підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (а.с.8-9).
Згідно листа №10-17-20716 від 12.10.2010 року Фонд державного майна України звертався до товариства про надання Фонду перелік непрофільних активів із зазначенням інформації щодо понесених витрат на їх утримання, а також обґрунтовані пропозиції стосовно необхідності реалізації непрофільних активів з метою зменшення витрат на їх утримання та поповнення обігових коштів (а.с.22).
Зі змісту відповіді №1/221 від 21.10.2020 року ВАТ «Коломиясільмаш» надано перелік непрофільних активів товариства для їх реалізації з метою зменшення витрат на утримання цих об'єктів на поповнення коштів для погашення заборгованості по заробітній платі (а.с.23).
Підстави та порядок зупинення вчинення виконавчих дій визначено статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема:включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (п. 12 ч. 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Посилаючись на дану обставину, державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення, що як наслідок унеможливлює ініціювання порушення справи про банкрутство щодо ВАТ «Коломиясільмаш».
Згідно з положеннями розділу V«Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вказано, що провадження у справах про банкрутство боржників, якими е державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника».
Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги,у тому числі на предмет застави, за якими стягнення відбуваються в судовому або в позасудовому порядку відповідного законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових, сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), майна,що перебувало на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка, штраф, пеня, застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується Індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо,
Тобто, чинне законодавство передбачає режим сприяння для підприємств, які перебувають у режимі санації та щодо яких здійснюється приватизація.
Однак, зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати, нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
Водночас, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлюються Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання (ч. 1 ст. 1 цього Закону), саме цим Законом затверджено порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до частини 1 ст. 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний враховувати і норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22 Конституції України).
Зупинення вчинення виконавчих дій порушує основоположне право заявниці на виконання судового рішення та отримання за цим рішенням заробітної плати.
Статтями 4 та 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначений механізм стягнення коштів з державного підприємства і за умови вчинення виконавчих дій, державний виконавець вправі був забезпечити виконання судового рішення. Це спростовує доводи апелянта, щодо неможливості його виконання в силу критичного фінансового стану підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Так, ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до не правильного вирішення справи, тому підстав для скасування ухвали немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ) залишити без задоволення, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
М.Д. Горейко
Повний текст постанови складено 25 серпня 2021 року.