Провадження № 22-ц/803/6623/21 Справа № 201/11066/20 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
26 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів-Лаченкової О.В.,Петешенкової М.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
18 листопада 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 04.11.2009 року відповідач звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заява №б/н від 04.11.2009 року та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач погодилася із запропонованими їй Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір про надання банківських послуг. Зобов'язання за Договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, не здійснила в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, відсотків передбачених договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 29.07.2020 року становить 1 021 045,90 грн, з яких: 8 172,74 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1 009 773,67 грн - заборгованість по відсоткам, 3 099,49 грн - заборгованість по пені. Однак, банк просив стягнути заборгованість у розмірі 136 042,75 грн, яка складається із: 8 172,74 грн - заборгованість по тілу кредиту, 127 870,01 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, нарахованих за період з 04.11.2009 року по 31.10.2017 року та судові витрати.
Заочним Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг б/н від 04.11.2009 року в сумі 22 701,02 грн, яка складається із : 8 172,74 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 14 528,28 грн - відсотки за користування кредитом (за період з 04.11.2009 року по 31.10.2017 року)
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" сплачений судовий збір в сумі 350,75 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду в частині стягнення відсотків позивач не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.
В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
ОСОБА_1 своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", не скористалася.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ ПриватБанк) з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим нею була підписана заява №б/н від 04.11.2009 року, згідно якої ОСОБА_1 виявила бажання отримати кредитну картку зі встановленням на неї кредитного ліміту зі сплатою базової процентної ставки за користування кредитом в розмірі 3% на місяць.
Підписуючи заяву, відповідач підтвердила свою згоду на те, що дана заява разом із запропонованими їй для ознайомлення "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами Банку", складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
Крім того, суд встановив, що 04.11.2009 року відповідачем була погоджена та підписана довідка про умови кредитування з користування кредитки Універсальна, 30 днів пільгового періоду.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, у відповідача виникла заборгованість, у розмірі 136 042,75 грн, яка складається із: 8 172,74 грн - заборгованість по тілу кредиту, 127 870,01 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, нарахованих у період із 04.11.2009 року по 31.10.2017 року.
Задовольняючи позов в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 8 172,74 грн, суд першої інстанції зазначив, що відповідач активно користувалася грошовими коштами та прийняла запропоновані банком умови щодо розміру кредитного ліміту.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення відсотків по кредиту, суд першої інстанції виходив з того, що сторони погодили відсоткову ставку, однак згоди на збільшення встановленої процентної ставки відповідач не надавав.
Колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення відсотків, оскільки в іншій частині рішення суду апелянтом не оскаржується.
Так, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У позовній заяві АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 127 870,01 грн за період з 04.11.2009 року по 31.10.2017 року.
З наданої банком Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", вбачається, що в ній дійсно зазначені умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, де базова процентна ставка за кредитом становить 3% на місяць на залишок заборгованості, тобто 36% річних, та містить застереження, що у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту.
Із розрахунку заборгованості, наданої банком, вбачається, що заборгованість за відсотками за користування кредитом у період з 01.08.2011 по 17.01.2020 становить 127870,01 грн.
Згідно з частиною третьою статті 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Також, колегія суддів зауважує, що порядок застосування змінюваної процентної ставки визначений ч. 4-6 ст. 1056-1 ЦК України.
Зокрема, договором має бути врегульовано періодичність збільшення процентної ставки, умови і порядок такого збільшення, порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, максимальний розмір збільшення процентної ставки. Повідомлення про збільшення відбувається письмово, не пізніше ніж за 15 днів до дати збільшення.
Однак, позивачем не було дотримано вказаних вимог закону при укладанні договору з відповідачем, а тому не можна вважати, що сторонами було узгоджено право банку в односторонньому порядку, на свій розсуд, збільшувати процентну ставку.
Як зазначено в правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 року у справі № 6-1374цс17, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.
Такої ж позиції притримується Верховний Суд в своїй постанові від 28 березня 2018 року у справі № 389/3409/16-ц.
Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача на користь банку заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 14 528,28 грн , оскільки відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк"процентів за користування кредитом, нарахованих за підвищеною процентною ставкою понад 36 % річних.
Банк не надав до суду жодного належного доказу узгодження сторонами процентної ставки на рівні вищому ніж 36% річних та підстав її підвищення, також не надано жодного доказу сповіщення відповідача про збільшення процентної ставки, що є прямим порушенням вимог ст. 1056-1 ЦК України.
Проте, з матеріалів справи вбачається зміна розміру фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку позивачем з 01 квітня 2015 року до 43,2 % на прострочену заборгованість, яка є нікчемною, оскільки відсутні докази того, що збільшення розміру процентної ставки погоджено із відповідачем.
Заборгованість по процентам за користування кредитом з накопичувальним підсумком за період з 26 березня 2010 року по 31 березня 2015 року (до неправомірного підвищення процентної ставки) становила 6805,04 грн, тому саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наданого позивачем Паспорту споживчого кредиту та не не приймає його до уваги, оскільки зазначені умови були погоджені сторонами у період з 16 лютого 2018 року, однак Банк просить стягнути заборгованість з 04.11.2009 року по 31.10.2017 року.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню в частині стягненні з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості по відсоткам з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про часткове задоволення даних позовних вимог.
Згідно ст. 141 ЦПК України та з урахуванням розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2785,15 грн.
Тож, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367,369,374,376 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задовольнити частково.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2021 року в частині стягненні відсотків за користування кредитом - скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по відсоткам за користування кредитом за кредитним договором № б/н від 04.11.2009 року в розмірі 6805,04 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір в розмірі 2785,15 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова