справа № 631/810/21
провадження № 2/631/630/21
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2021 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Банк Форвард», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якій просить визнати виконавчий напис, вчинений 16 липня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, реєстровий № 1137, таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з'ясовано, що позов подано без додержання деяких вимог, викладених у статтях 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України імперативно визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так, відповідно до частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування (частина 6 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 ставить вимогу про визнання виконавчого напису, вчиненого 16 липня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, реєстровий № 1137, таким, що не підлягає виконанню.
Разом з тим, до позовної заяви позивачем не додано оспорюваного виконавчого напису або клопотання про його витребування.
Отже, позивачу необхідно надати копію оскаржуваного виконавчого напису, інші докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або клопотання про витребування доказів з дотриманням вимог, встановлених статтею 84 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, позивачем, всупереч вимогам пункту 10 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, не надано підтвердження того, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У частині 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.
При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.
Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що ОСОБА_1 не подано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 рік складає 2270 гривень 00 копійок а отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 908, 00 гривень 00 копійок.
Отже, в даному випадку позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок, на підтвердження чого надати суду відповідну квитанцію, або зазначити підстави, що надають право на звільнення від сплати судового збору.
Зі змісту позову судом також встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню посилається на приписи частини 12 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Разом із тим, до позову не надано жодного доказу, який б свідчив, що місцем виконання спірного виконавчого напису є місце проживання позивача.
Перевіривши форму та зміст позовної заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачем у додатку до позову, у переліку документів зазначено: «завірена копія постанови про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника на 2-х аркушах», проте у матеріалах справи вказаний документ відсутній, на підтвердження чого працівниками Нововодолазького районного суду Харківської області складений відповідний акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 17 серпня 2021 року.
Вищевказані недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (стаття 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у пункті 10 частини 3 статті 175 та частинах 4 - 6 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 - 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя: Т. М. Трояновська