Справа № 643/4596/21
Провадження № 2/643/3249/21
21.07.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Новіченко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до ОСОБА_1
про стягнення 20 255, 10 грн.,
Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 20 255, 10 грн., з яких 16 056, 96 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 4 198, 14 грн. заборгованість за простроченими відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 12.05.2017, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.03.2021 вищевказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 643/4596/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 21.04.2021 року.
30.03.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло клопотання відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.
20.04.2021 року на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшли клопотання представника позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 21.04.2021 року сторони не з'явились, у зв'язку з чим, враховуючи вищевказані клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 18.05.2021 року.
22.04.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки:
- надана позивачем Анкета-заява фактично була підписана 05.03.2019 року при оформленні іншої картки «Універсальна Голд». При цьому, підписання даної Анкети-заяви відбувалось шляхом відтворення підпису на планшеті (підпис відповідача є жирним, з порушенням цілісності та дещо неспівпадаючий з реальним підписом через незручність підписання), яке відбувалось таким чином, що відповідач не міг бачити під якою саме інформацією розміщує підпис. Крім того, маючи відтворення підпису відповідача позивач має можливість поставити цей підпис на будь-якому документі. Жодної письмової згоди між позивачем та відповідачем про використання підпису відповідача, про відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання не існує і позивачем надано не було. Одночасно відповідач звертає увагу на те, що в Анкеті-заяві взагалі не має погодження відповідача про надання йому будь-якого виду кредиту. Відтак, відповідач не мав наміру отримання кредитних коштів, а будь-які дії позивача з надання коштів відповідачеві є здійсненими на власний розсуд та під власну відповідальність;
- надані позивачем докази не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов були надані відповідачу для ознайомлення, що саме з ними відповідач погодився, нібито підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка надана позивачем як підписана 12.05.2017 року, жодних умов про нарахування неустойки (пені, штрафі) не зазначено;
- паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, також не доданий до матеріалів справи, що свідчить про його відсутність в порушення Закону України «Про споживче кредитування». Про будь-які умови, які встановлюють види відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) відповідач позивачем не повідомлений. Позивачем вимоги щодо сплати будь-якого виду неустойки не пред'являлись. Відтак, відповідач згідно положень чинного законодавства повинен повернути лише тіло кредиту, тобто суму, яку фактично отримав нібито в борг;
- у позовній заяві позивач вказує, що відповідачем отримано кредит в сумі 17 000, 00 грн., однак як вбачається з наданої позивачем виписки, відповідачем погашено заборгованість за тілом кредиту в сумі 37 415, 47 грн. Тобто отримані відповідачем кошти були повернуті позивачу та існує переплата за тілом кредиту в сумі 20 415, 47 грн. Таким чином позивачем підтверджено, що відповідач повернув йому надані грошові кошти, а відтак взагалі незрозумілі позовні вимоги в частині стягнення 16 056, 96 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 05.03.2019 року відповідачем було отримано іншу картку «Універсальна Голд», тобто навіть якщо й вважати що відповідачем нібито підписано Анкету-заяву, то з 05.03.2019 договір по картці «Універсальна» було розірвано у зв'язку з оформленням картки «Універсальна Голд». При цьому, оформлення картки «Універсальна Голд» не є переоформленням попередньої карки у зв'язку зі спливом дії картки «Універсальна», строк дії якої закінчився 03/21 року, як зазначено у Довідці про кредитні картки, а є самостійною дією, яка спричинила розірвання договору по картці «Універсальна». Крім того, згідно наявної у відповідача інформації у додатку «Приват24», 06.03.2019 року після оформлення відповідачеві нібито було встановлено кредитний ліміт по картці «Універсальна Голд» - 17 000, 00 грн. Проте, як вбачається з наданої позивачем виписки жодних грошових коштів за даною карткою перераховано не було. Відтак, всі грошові кошти, зараховані на картку «Універсальна Голд» після її оформлення, тобто починаючи з 05.03.2019, є власністю відповідача. З припиненням правовідносин по картці «Універсальна» повинні були припинені всі нарахування заборгованостей за карткою «Універсальна» разом з нарахуванням будь-якого виду неустойки.
Разом з відзивом на позов відповідачем було подано клопотання про витребування додаткових доказів у позивача в порядку ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України.
28.04.2021 року представником позивача були подані до суду заперечення проти розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про продовження процесуального строку для подання до суду заперечень у справі.
17.05.2021 року представником позивача подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 18.05.2021 року відповідач просив суд залишити без розгляду її клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заперечувала щодо продовження процесуального строку позивачу для подання заперечень та просила задовольни її клопотання про витребування доказів.
Оскільки відповідач у судовому засіданні фактично відмовився від клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, вказане клопотання судом залишено без розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2021 судове засідання відкладено на 09.06.2021 року, клопотання відповідача про витребування додаткових доказів у справі задоволено частково, в порядку ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України витребувано у позивача оригінал Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2017; виписки за рахунком відповідача із зазначенням сум перерахованих АТ КБ «Приватбанк» на користь відповідача коштів із зазначенням дати їх перерахування; копію паспорту споживчого кредиту (оригінал для огляду в судовому засіданні), продовжено позивачу строк для подання відповіді на відзив до 31.05.2021 року, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про огляд веб-сайту.
26.05.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки:
- між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг у відповідності з вимогами чинного законодавства шляхом підписання Анкети-заяви, і сторонами були обговорені всі істотні умови Договору, за допомогою встановлених ключів до карткового рахунку відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування. Таким чином, банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою карти та фінансового телефону, на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує його волю до настання відповідних правових наслідків, передбачених кредитним договором. Позичальник не звертався до банку за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими коштами та погашення, які він здійснював;
- підписання стилусом на планшеті регламентовано постановою Національного банку України № 78 від 14.08.2017 «Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України», відповідно до якої власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою - це цифровий власноручний підпис. При здійсненні клієнтом власноручного підпису на планшеті не використовувались ніякі електронні дані в якості аналогів власноручного підпису, натомість було вчинено саме власноручний підпис але на електронному на екрані сенсорного пристрою. Таким чином, враховуючи що підпис було вчинено власноручно без використання будь-яких додаткових даних в якості аналогу, то такий пристрій не може вважатись електронним підписом лише на тій підставі, що він вчинений на екрані планшету. Отже, власноручний підпис на планшеті не є аналогом власноручного підпису, яким відповідно до визначення є електронний підпис, тобто не є цифровим підписом, а є особливим видом власноручного підпису;
- відповідач в повному обсязі був ознайомлений з умовами кредитування, про що свідчить Анкета-заява від 12.05.2017, Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті Банку. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України позивач вважає, що відсутність підпису відповідача на Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом з Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є недопустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг, заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг;
- з виписки по картковому рахунку чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору, всі операції за картковим рахунком з визначенням дати проведення операцій та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунку не надано, судово-економічна експертиза не призначалась;
- оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, то між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача;
- позивачем надані достатні докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність невиконаних кредитних зобов'язань, а саме: копія кредитного договору, розрахунок заборгованості, копія паспорту відповідача, виписки по рахунку, довідки. Відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином. Позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме з Умовами та Правилами надання банківських послуг та наказ Банку, яким були затверджені Умови та Правила надання банківських послуг;
- 05.03.2019 року відповідачу було перевипущено кредитну карту на престижну карту «Універсальна Голд» відповідно до Тарифів якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого Клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буде відображатися та враховуватися в тому числі і на перевипущеній картці. Перевипуск карти відповідачем підтверджується випискою по картковому рахунку. Відповідач здійснював погашення заборгованості вже на перевипущену карту, що також підтверджує її отримання відповідачем. Оскільки перевипуск карти не являється укладанням нового кредитного договору, в заповненні додаткових документів для перевипуску карти не має необхідності, що не суперечить чинному законодавству;
- при підписанні 12.05.2017 року Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, редакція Умов та Правил, Тарифів які є складовою частиною договору та діяли на момент підписання анкети-заяви долучені до матеріалів справи, і підтвердженням цього слугує особистий підпис відповідача у Анкеті-заяві, яким він засвідчив факт ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Тобто факт надання згоди на укладання договору саме в такій формі, ознайомлення відповідача з умовами договору, а також послідовне виконання умов та правил ознайомлення зі змінами до них на сайті банку, засвідчено особистим підписом останнього. При цьому, заперечуючи факт ознайомлення з тарифами, відповідач не надала до суду доказів, які б спростовували даний факт. Тобто матеріали справи не містять яких би то інших Умов, Тарифів, наявність яких дала б підстави для сумніву щодо редакції наданих Умов і Тарифів позивачем.
02.06.2021 року відповідачем подано до суду клопотання про виключення з числа доказів копії Анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, датованої 12.05.2017 через її сумнівність та невідповідність допустимості та достовірності доказів.
Також відповідачем були подані заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач з доводами позивача категорично не погоджується з підстав, викладених у відзиві та позов та зазначає, що:
- надана позивачем Анкета-заява фактично була підписана 05.03.2019 року при оформленні іншої картки «Універсальна Голд». При цьому, підписання вказаної Анкети-заяви відбувалось шляхом відтворення підпису на носії - планшет, яке відбувалось таким чином, що відповідач не міг бачити під якою саме інформацією розміщено підпис;
- посилання позивача на постанову Національного банку України № 78 від 14.08.2017 є безпідставним, оскільки вказана постанова не містить слів «власноручний», «стилус», «планшет», а тому дана постанова не може застосовуватися до будь-яких правовідносин. При цьому, вказана постанова набула чинності 17.08.2017 і не розповсюджується на правовідносини, які виникли до набрання чинності цією постановою;
- відповідачем 05.03.2019 року було засвідчено правильність особистих даних на планшеті, а позивачем підроблено Анкету-заяву та відтворено підпис відповідача на нібито існуючий Анкеті-заяві від 12.05.2017 року з метою створення штучної заборгованості та введення суд в оману, що є кримінальним правопорушенням згідно ст. 384 Кримінального кодексу України. При цьому, підпис був поставлений 1 раз, а не на кожній сторінці паспорта, як надав копії позивач, що свідчить про можливість копіювання підпису на будь-якій документ. Крім того, як вбачається з копії паспорту відповідача, він однаковий, а власноручно підписатись ідентично 5 разів взагалі неможливо. Таким чином, позивач скопіював підпис відповідача. Тобто відповідач не бачив і не міг бачити під чим підписується, оскільки на планшеті не було чотири сторінки паспорту та Анкета, в такому вигляді, в якому вони надані до суду. Підпис на планшеті є лише відтворенням за допомогою механічних засобів власноручного підпису, що потребує попереднього узгодження сторонами виключно власноручним підписом;
- позивачем на виконання вимог суду не надано оригіналу Анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг від 12.05.2017, а її копія викликає сумнів та є підробленою. Копія доказу неіснуючого оригіналу, який нібито був підписаний 12.05.2017 року, до внесення в чинне законодавство положень про електронний документообіг, не може бути належним, допустимим та достовірним доказом;
- наявність у позивача копії паспорту відповідача не є доказом укладання кредитного договору та наявності заборгованості. Відповідач не заперечує, що ним відкрито рахунки у банку позивача, проте без мети отримання кредиту, без укладання договору кредиту, без погодження відсоткової ставки тощо;
- позивачем не надано доказів на підтвердження перевипуску картки. Відповідачем оформлялась нова картка, і з 05.03.2019 року договір по картці «Універсальна» було розірвано у зв'язку з оформленням картки «Універсальна Голд». При цьому відповідач зазначає, що оформлення картки «Універсальна Голд» не є переоформленням попередньої картки у зв'язку зі спливом дії картки «Універсальна», строк якої закінчився 03/21 року, як зазначено у Довідці про кредитні картки, а є самостійною дією, яка спричинила розірвання договору по картці «Універсальна».
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 судове засідання відкладено на 21.07.2021 року, в порядку ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України повторно витребувано у позивача оригінал Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» від 12.05.2017; виписки за рахунком відповідача із зазначенням сум перерахованих АТ КБ «Приватбанк» на користь відповідача коштів із зазначенням дати їх перерахування; копію паспорту споживчого кредиту (оригінал для огляду в судовому засіданні).
30.06.2021 року представником позивача подані до суду пояснення, в яких зазначив, що до позовної заяви було долучено паперовий вигляд електронної Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 12.05.2017. Банк не має можливості надати оригінал Анкети-заяви. Також позивач повідомив, що надати оригінал та копію паспорту споживчого кредиту неможливо, оскільки в архівах банку не виявлено.
21.07.2021 року відповідачем подані до суду заперечення на пояснення, які за своїм змістом є аналогічними відзиву на позов та запереченням на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 21.07.2021 року відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Представник позивача у судове засідання 21.07.2021 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України визначені наслідки неявки учасника справі у судове засідання.
Зокрема, згідно з частиною 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, враховуючи наявне в матеріалах справи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 21.07.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
12 травня 2017 року з метою отримання кредитної картки відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, у якій зазначено, що відповідач згоден з тим, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден з його умовами, екземпляр договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.privatbank.ua. Відповідач зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Також відповідач підтверджує, що ознайомлений і згоден з Умовами та Правилами надання послуги накопичення Скарбничка і згоден оформити дану послугу. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту відповідачу роз'яснені та зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування відповідачем отримано.
У зв'язку із цим Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» видало відповідачу картку, надавши можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту в сумі 17 000, 00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, оскільки вони не підписані відповідачем.
Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У анкеті-заяві позичальника від 12.05.2017 року не зазначено яку суму тіла кредиту буде нараховано на картковий рахунок, процентна ставка за користування цими коштами не зазначена, строк на який видається ця сума а також інші складові кредиту.
Банком надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Повна версія Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку .
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, судова колегія відхиляє доводи позивача щодо узгодження порядку нарахування процентів за користування кредитом, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, пенею та штрафами.
Наданий банком розрахунок заборгованості, ґрунтується на припущеннях щодо розміру процентів а також строків повернення кредиту, що суперечить ч. 6 ст. 81 ЦПК України.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 10.04.2019 у справі № 356/1635/16-ц, від 28.03.2019 у справі № 428/2873/17, від 06.02.2018 у справі № 755/2720/16-ц, від 17.04.2019 у справі № 666/388/16-ц, суд до уваги не приймає, враховуючи наступне.
Суд зазначає, що практика щодо кредитних відносин, які склалися між банком та клієнтом, з підстав підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, сформована Верховним Судом, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17. Відступів від цієї правової позиції не було.
Згідно з ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного суду зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Ураховуючи, що при розгляді подібних спорів судам необхідно врахувати правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, та зважаючи на подібність матеріально-правового регулювання правовідносин у справі № 342/180/17 та у справі № 643/4596/21, суд при вирішенні даного спору застосовує саме правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
За таких обставин, стягненню підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, якщо така заборгованість має місце.
З матеріалів справи та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач у відділенні банку отримав кредитну картку НОМЕР_1 , яка була перевипущена 05.03.2019 за № НОМЕР_2 , регулярно користувався своєю кредитною карткою, проводив розрахунки, знімав кошти та поповняв картку. Ніяких заяв до Банку про непогодження зі зміною кредитного ліміту ним не подавалось. Картка перевипускалась двічі, строк дії останньої картки - 02/23 року.
Суд погоджується з доводами позивача, що перевипуск карти є випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, та вся сума заборгованості за кредитним лімітом відображається і на перевипущеній картці. Таким чином, перевипуск карти не являється укладанням нового кредитного договору.
При цьому, враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, то внесені відповідачем кошти повинні були зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.
Однак, з аналізу розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача, наданих позивачем, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості: списував з рахунка відповідача відсотки за використання кредитного ліміту та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту.
Отже, списуючи вказані нарахування з кредитного ліміту, банк штучно збільшував заборгованість відповідача за тілом кредиту.
З досліджених судом розрахунків заборгованості та виписки по банківському рахунку вбачається, що за період з 01.08.2017 по 01.12.2020 з відповідача були неправомірно списано відсотки на загальну суму 24 560, 16 грн.
Приймаючи до уваги, що позивач безпідставно нараховував відсотки за користування кредитом у розмірах, які не відповідають умовам укладеного кредитного договору, погашення відсотків відбувалося за рахунок тіла кредиту, внаслідок чого тіло кредиту безпідставно збільшено банком на суму нарахованих відсотків, розмір списаних відсотків перевищує заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Твердження позивача щодо того, що відповідач не довів відсутність заборгованості та виконання умов договору належним чином, оцінюються судом критично, оскільки доведення факту укладення договору і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Посилання позивача щодо наявності згоди позичальника з умовами кредитування також відхиляються судом, оскільки відсутність підпису відповідача на умовах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови у будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення у заяві на видачу кредиту про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. При цьому, із наданої позивачем копії анкети-заяви не можна зробити висновок, на які саме умови та тарифи обслуговування карт, запропонованих банком, погодився відповідач.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'являв.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про недоведеність порушення прав позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
1.Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 20 255, 10 грн.
2.Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3.Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570).
4.Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Повне рішення складено 26.08.2021 року.
Суддя Н.В. Новіченко