Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 4-с/641/26/2021 Справа № 641/2593/21
19 серпня 2021 року
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді - Маньковської О.О., за участю представника особи який звернувся зі скаргою - ОСОБА_1 , представника державної виконавчої служби - Ткаченко А.О., секретаря - Андросової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Анни Олегівни, стягувач: Приватне акціонерне товариство «Універсал Банк» та зобов'язання вчинити певні дії -,
До суду надійшла уточнена скарга ОСОБА_2 , в якій особа який звернувся зі скаргою, просив поновити строк на оскарження дії старшого державного виконавця Ткаченко А.О. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та визнати її дії неправомірними; зобов'язати старшого державного виконавця Ткаченко А.О. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову про відкриття провадження у виконавчому провадженні та постанову про звернення стягнення на пенсію; стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати за правову допомогу 5000 грн.
В обґрунтування уточненої скарги посилався на те, що 05.01.2021 року при отримання пенсії йому стало відомо, що з нарахованої пенсії стягують відрахування в розмірі 20 %, після чого встановив, що стягнення відбувається на підставі Постанови старшого державного виконавця Ткаченко А.О. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою було винесено 10.12.2020 року виконавче провадження № 21457510. Вказав, що постанову про відкриття провадження, а також постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, отримав 24.03.2021 року після звернення його представника до державного виконавця. Таким чином, вважав, що строк на оскарження постанов державного виконавця ним не пропущений. Так, ОСОБА_2 вказав, що 13.01.2010 року Комінтернівським районним судом м. Харкова був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 23666,58 грн., судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн., а всього 23814,88 грн., який набув чинності 27.01.2010 року. ОСОБА_2 вважав, що, оскільки протягом 6 місяців державним виконавцем не виконано стягнення за виконавчим документом, тому строк вчинення будь-яких виконавчих дій пропущений, у зв'язку з чим просив вимоги скарги задовольнити. Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що витрати, понесені на правову допомогу при розгляді скарги складають 5000 грн., які просив відшкодувати.
Представник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав до суду відзив на скаргу, в якому заперечував проти її вимоги та просив відмовити у задоволенні з тих підстав, що діяв згідно вимог законодавства. Так, 14.09.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21457510 та її копію надіслано боржнику ОСОБА_2 за вказаною у виконавчому документі адресою. Після чого, державним виконавцем здійснювався вихід за адресою проживання боржника, проте двері квартири ніхто не відчиняв, тому державним виконавцем залишено в дверях квартири вимогу-попередження з необхідністю з'явитись на прийом. Після звільнення державного виконавця Косіцької Л.В., виконавче провадження передано на виконання головному державному виконавцю Новицькій О.О., якою 06.11.2019 року винесено постанову про арешт майна та направлено для виконання до відповідних банківських установ, потім за дорученням начальника ДВС № 72 від 18.06.2020 року, ВП передано старшому державному виконавцю Ткаченко А.О., якою встановлено, що боржник отримує пенсію, у зв'язку з чим винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та 10.12.2020 року направлено до виконання у ГУ ПФУ в Харківській області. Представник ДВС, при виконанні рішення суду керувався принципом обов'язковості судового рішення та вважав, що саме боржник повинен проявити достатню розумність та обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов'язаних із невиконанням судового рішення, тому вважав, що вимоги скарги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Тірон Л.В. вимоги скарги підтримала, просила задовольнити. При цьому вказала, що зігдно вимог ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, державний виконавець зобов'язаний провести всі виконавчі дії протягом шести місяців з дня відкриття провадження. За спливом цього строку державний виконавець зобов'язана закінчити виконавче провадження та його закрити. Проте, з невідомих причин державний виконавець продовжує виконавче провадження у зв'язку з чим, вважає ці дії державного виконавця незаконними.
Старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко А. О. в судовому засіданні заперечувала проти вимог скарги з підстав, зазначених у відзиві на неї, при цьому вказала, що строк, на який посилається представник боржника, не вказує на обов'язок закрити провадження у справі, цей строк було встановлено для стимулювання державних виконавців щодо отримання премії при виконанні судового рішення протягом 6 місяців.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступного.
Враховуючи, що ОСОБА_2 отримано копію оскаржуваних постанов 24.03.2021 року, зі скаргою до суду звернувся 05.04.2021, яка повернута без розгляду, після чого, повторно звернувся зі скаргою 09.04.2021 року, тому строк для їх оскарження останнім не пропущений.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Оскаржуючи дії державного виконавця, боржник та його представник посилаються на ненадіслання державним виконавцем копії постанови про відкриття провадження.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.21 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року, зокрема, судові накази можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Згідно положень ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року, Державний виконавець обов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Як вбачається з наданих до відзиву копій виконавчого провадження, виконавче провадження відкрито на підставі заяви стягувача від 14.09.2010 року та в той же день постановою старшого державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції відкрите ВП № 21457510, копія якої надіслана боржнику ОСОБА_2 за вихідним номером 26276/14-31 за адресою, зазначено у виконавчому документі АДРЕСА_1 (а.с. 45,46).
Положеннями ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 року, Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Таким чином, враховуючи, що боржнику надіслано копію постанови про відкриття провадження 14.09.2010 року, тому судом критично оцінюються твердження ОСОБА_2 та його представника щодо ненадіслання державним виконавцем копії постанови про відкриття провадження боржнику.
При розв'язанні скарги в частині пропуску строку проведення виконавчих дій з виконання рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття провадження, посилаючись на вимоги ч.ч. 1,2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 08.03.2011 року, суд виходить з наступного.
Так, вимогами ч.ч. 1,2 ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 08.03.2011 року, передбачено, що Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення вииконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Дійсно відповідно до ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 08.03.2011 року державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Відповідно до постанови про відкриття провадження, воно було розпочато 14 вересня 2010 року. Усі дії державний виконавець бувзобов'язаний провести та закінчити до 14 березня 2011 року, Проте, до цього часу державний виконавець на закінчив виконавче провадження та не виконав всіх дій необхідних для виконання рішення, таким чином порушивши ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 08.03.2011 року.
Як вбачається з відзиву на скаргу, до виконання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Анни Олегівни надійшло виконавче провадження на підставі доручення начальнику ВДВС № 72 від 18.06.2020 року та проведено виконавчі дії, зокрема встановлено про отримання пенсії боржником, після чого 10.12.2020 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника (а.с. 54).
Таким чином, враховуючи, що, зокрема, старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко А.О. не було порушено строку ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 08.03.2011 року, вимоги скарги в частині визнання її дій незаконними задоволенню не підлягають.
Крім того, згідно ч.1 ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 08.03.2011 року, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону.
Відповідно до ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" в редакції від 08.03.2011 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі: визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; визнання боржника банкрутом; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Інші підстави для закриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, вимоги скарги задоволенню не підлягають.
При розв'язанні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно частин 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Положеннями ч.ч. 1,2 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, враховуючи, що при розгляді скарги судом встановлено відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 в повному обсязі, тому суд приходить до висновку про відмову в стягненні витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.30,49 Закону України „Про виконавче провадження” в редакції від 21.04.1999 року, 08.03.2011 року ( з усіма змінами та доповненнями), ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткаченко Анни Олегівни, стягувач: Приватне акціонерне товариство «Універсал Банк» та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст судового рішення доступний для ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://wwwreyestr.gov.ua.
Суддя -О. О. Маньковська