Справа №621/2966/20
Провадження №1-в/621/116/21
іменем України
26 серпня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Харківській області ОСОБА_4 про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком суду,
встановив:
Начальник Зміївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним поданням, в якому просить вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2020.
В обґрунтування подання зазначено, що вирок Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2020 надійшов на виконання до органу пробації. ОСОБА_5 був ознайомлений з обов'язками, визначеними законом та судом, попереджений про відповідальність за ухилення від відбування покарання з випробуванням, про що склав підписку від 25.02.2021. Протягом іспитового строку ОСОБА_5 порушує порядок та умови відбування покарання, а саме, не виконує обов'язки, передбачені п. 1 ст. 76 КК України, а саме, 06.04.2021 без поважної причини не з'явився на реєстраціюдо уповноваженого органу з питань пробації. Засудженому було винесено застереження у виді письмового попередження від 16.04.2021, однак засуджений повторно не з'явився до органу пробації у встановлений день 20.04.2021. Засуджений ОСОБА_5 продовжує ухилятися від відбування покарання з випробуванням, а саме, 15.06.2021 не з'явився на реєстрацію без поважної причини, про що було винесено застереження у виді письмового попередження від 05.07.2021. Незважаючи на попередження, засуджений 06.07.2021 не з'явився на реєстрацію, у зв'язку з чим був викликаний до відділу 12.07.2021 для з'ясування причин неявки, однак, поважність причин неявки не встановлено. Протягом іспитового строку з засудженим постійно проводилась соціально-виховна робота та профілактичні бесіди, направлені на попередження скоєння повторних правопорушень, але не зважаючи на проведену роботу, засуджений продовжує порушувати порядок та умови відбування покарання з випробуванням, що може призвести до вчинення ним кримінального правопорушення.
Представник органу пробації ОСОБА_6 надала заяву, в якій наполягала на задоволенні подання з підстав, викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_3 при вирішенні подання покладався на розсуд суду.
Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріли подання та особову справу ОСОБА_5 , суд дійшов наступного.
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 16.11.2020 ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст. 296 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, згідно зі ст. 76 КК України на засудженого покладені такі обв'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи (а. о. с. 2-3)
Засуджений листами від 17.12.2020, 29.12.2020, 07.04.2021, 15.04.2021, 21.04.2021 викликався органом пробації (а.о.с. 4, 9, 44, 45, 51).
Засудженому встановлені дні явки для реєстрації в інспекції, в якому засудженому особисто під розпис роз'яснено дні явки, а саме перший та третій понеділок (а.о.с. 24).
З листа реєстрації вбачається, що засуджений з'явився для реєстрації 02.03.2021, 16.03.2021, однак 06.04.2021, 20.04.2021 в орган пробації на виконання своїх обов'язків не з'явився (а.о.с. 25).
16.04.2021 ОСОБА_5 винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання (а.о.с. 47)
В матеріалах особової справи міститься оцінка ризиків вчинення повторного криміналдьного правопорушення, з якої вбачається, що ОСОБА_5 готовий до змін,планує знайти роботу та вступити до лав Збройних Сил України (а.о.с.33-39)
З листа Зміївського міського голови від 12.01.2021 за № 01-32/102 вбачається, що скарг на поведінку ОСОБА_5 за місцем проживання не надходило (а.о.с 17)
Ухвалою Зміївського районного суду харківської області від 24.05.2021 у задоволенні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_5 для відбування покарння було відмовлено (а.о.с. 60-61)
Після чого засуджений викликався до органу пробації 16.06.2021, 24.06.2021 (а.о.с. 64, 66)
Відповідно до ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Із роз'яснень п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7, вбачається, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Пунктами 2, 3 розділу 3 Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого Наказом МЮУ від 29.01.2019 №272/5, який набрав чинності 29.01.2019, передбачено, що невиконанням обов'язків вважається, якщо звільнений з випробуванням не виконав хоча б один з обов'язків за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють його можливості їх виконувати (документально підтверджених). Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, є вчинення звільненим з випробуванням протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень. У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
На стадії виконання вироку суду підлягають застосуваню положення ст. ст. 135, 136 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Відповідних доказів матеріали справи не містять.
При цьому з матеріалів вбачається, що засуджений ОСОБА_5 05.07.2021, 12.07.2021 на ім'я начальника органу пробації надав письмові пояснення про те, що він місце мешкання не змінював, працює в м. Харків, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався (а.о. с. 68, 72)
За наведеного, суд не вбачає ухилення засудженого від виконання обов'язків, покладених п. 1 ст. 76 КК України, у зв'язку з чим подання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 537 КПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Харківській області ОСОБА_4 про скасування звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком суду - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 26.08.2021.
Суддя: