Справа № 639/4350/21
Провадження №1-кп/639/414/21
26 серпня 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2021 за №12021220500000171, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого, востаннє: 09.12.2020 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування строком на 3 роки, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 21.02.2021, приблизно о 16 годині 55 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись на території ринку «Термінал», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 147, в районі магазину № 5-22, де здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_6 , звернув увагу на чоловічий костюм «Nike», який знаходився на манекені біля магазину № 5-22.
У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне заволодіння чужим майном, а саме: курткою від чоловічого костюму «Nike». Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, діючи повторно, ОСОБА_4 підійшов до манекену з чоловічим костюмом «Nike» та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, рукою розстебнув на куртці замок «блискавку» та зняв з манекену куртку від чоловічого костюму «Nike», яка належить ФОП ОСОБА_6 , та утримуючи куртку у руці, намагався відійти з місця вчинення злочину. Однак, у цей час ОСОБА_4 був помічений ОСОБА_6 , яка вийшла з магазину та схопила його за праву руку і почала утримувати його, вимагаючи повернути викрадену куртку. У цей час помітивши злочинні дії ОСОБА_4 , на допомогу ОСОБА_6 підійшли громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що знаходились поруч, які допомогли утримувати ОСОБА_4 , після чого, ОСОБА_6 змогла відібрати в нього куртку, у зв'язку із чим ОСОБА_4 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
В результаті протиправного діяння, ОСОБА_4 намагався заволодіти майном, що належить потерпілій ФОП ОСОБА_6 на суму 699 грн, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121- 21/4871-ТВ від 10.03.2021.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, зібраними матеріалами справи, та про необхідність призначення останньому покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України, а саме у виді позбавлення волі.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст. 135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. У поданій нею до суду заяві просить розглядати справу без її участі, зазначає, що цивільний позов заявляти не буде, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчиненого злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення є доведеною.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий 09.12.2020 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування строком на 3 роки.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, повне визнання вини.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого,не встановлено.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
Враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив новий злочин під час іспитового строку маючи непогашену та не зняту судимість, те, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявність обставин, які пом'якшують покарання, - щире каяття, повне визнання вини, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України.
За змістом ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 було засуджено 09.12.2020 вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування строком на 3 роки.
Як слідує з пункту 10 Постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року, частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначити із застосуванням положень ст. 71 КК України у виді реального позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки його перевиховання, на переконання суду, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Враховуючи, що ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення під час іспитового строку за попереднім вироком суду, повторне звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України, суд вважає неприпустимим.
Заходи забезпечення кримінального провадження та запобіжний захід щодо обвинуваченогопо кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2021 за №12021220500000171 судом не обиралися.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2020, та остаточно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121 -21/4871-ТВ від 10.03.2021 у розмірі 653 гривні 80 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- куртку чоловічу сірого кольору з написом «Nike» - повернути власнику ФОП ОСОБА_6 ;
- DVD+R диск із відеозаписом з камери відео нагляду на ринку «Термінал»- зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1