Справа № 500/3555/21
25 серпня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П. за розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів", в якій просить стягнути податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 15634,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по земельному податку з юридичних осіб в сумі 15634,59 грн. Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку зазначений податковий борг, то дана сума заборгованості підлягає стягненню за рахунок готівки, що належить ТОВ "Залозецький завод продтоварів" та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Залозецький завод продтоварів".
Ухвалою суду від 25.06.2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі сторонам клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
На виконання вимог вказаної ухвали від відповідача не надійшов до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ТОВ "Залозецький завод продтоварів" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.6-9).
Відповідно до статті 67 Конституції України та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.
Суд встановив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по земельному податку з юридичних осіб в сумі 15634,59 грн за період з липня 2020 року по січень 2021 року.
Зазначена сума заборгованості підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 08.06.2021 року (а.с.10), розрахунком суми позовних вимог (а.с.11), податковою декларацією з плати за землю (а.с.15-16) та випискою з інтегрованої картки платника податку (а.с.17-18).
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Доказів, які б підтверджували самостійну сплату визначеної у зазначеній податковій декларації суми податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб відповідач не надав, а суд не здобув. Таким чином сума податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб яка самостійно визначена платником податку у відповідній податковій декларації є узгодженою у порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до пункту 285.1 статті 285 ПК базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Пунктом 286.2 статті 286 ПК платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК).
Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, визнається згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковим боргом.
Таким чином заборгованість відповідача перед бюджетами та державними цільовими фондами по земельному податку з юридичних осіб на суму 15634,59 грн є податковим боргом.
Як підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно статті 59 ПК відповідачу була надіслана податкова вимога форми "Ю" № 14481-17 від 17.04.2018 року, яку отримав 20.04.2018 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14).
Суд встановив, що з дати отримання податкової вимоги, відповідач податковий борг не погашав у повному обсязі, а отже, відповідно до статті 60 ПК зазначена податкова вимога не відкликалася.
На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу в сумі 15634,59грн відповідач не надав, а суд не здобув.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 ПК стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів", що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" кошти у розмірі податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 15634 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн 59 коп. на р/р UA578999980334149811000019721, код одержувача 37977599, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18010500.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44143637);
відповідач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бродівська 1,смт. Залізці,Зборівський р-н код ЄДРПОУ/РНОКПП 00379761);
Головуючий суддя Мандзій О.П.