Справа № 500/652/21
26 серпня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю.
На адресу суду 28.07.2021 року надійшла заява Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання судового рішення в частині зобов'язання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, строком на один рік з дня ухвалення рішення.
Заява обґрунтована тим, що заявник є лише розпорядником державних коштів, які виділені в межах бюджетних асигнувань і не в змозі провести виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Оскільки, на 2021 рік не виділено бюджетних асигнувань з державного бюджету на виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також на виконання судових рішень, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради просить суд відстрочити виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року у справі №500/652/21 до кінця бюджетного року.
Ухвалою суду від 13.08.2021 року заяву про відстрочення виконання судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.08.2021 року.
Заявником 17.08.2021 року подано клопотання про розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення без участі представника Управління соціальної політики Тернопільської міської ради.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.2 ст.378 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
При вирішені питання щодо наявності підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд враховує наступне.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов'язано Управління соціальної політики Тернопільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У відповідності до ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Питання відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі регулюються ст.378 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).
Згідно ч.4 ст.378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що відстрочення виконання судового рішення є правом суду, що постановив судове рішення, у разі виключних обставин, що ускладнюють виконання прийнятого рішення.
Підставою для застосування вказаних законодавчих норм є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
При цьому, при вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення суд задовольняє таку заяву лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, надзвичайні події тощо).
Як встановлено судом, заява про відстрочення виконання судового рішення, мотивована з загальних підстав, а саме відсутності належного фінансування до Державного бюджету України, до якої долучено довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду від 26.04.2021 року №1563/13.8, супровідний лист №1590/13.8 від 26.04.2021 року, адресований відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), довіку №2465/13/02 від 08.06.2021 року про те, що протягом 2020 та 2021 років не виділялись кошти з Державного бюджету для виплати разової грошової допомоги до 5 травня в сумах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також звернення №6450 від 02.04.2021 року та №12121-Ю від 04.06.2021 року до Прем'єр-міністра України та комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо ініціювання внесення змін до Державного бюджету України та виділення коштів на виконання судових рішень і виплати у 2021 році допомоги в розмірах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Однак наведені відповідачем обставини, пов'язані із його матеріальним становищем, не є тими "виключними" підставами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема, в частині видатків, на виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також на виконання судових рішень, не є підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України").
Також, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що державні органи не можуть посилатись на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (зокрема, рішення у справах "Бурдов проти Росії", "Сук проти України").
Суд враховує, що і відповідач, і позивач знаходяться у рівних економічних умовах в одній державі, тому посилання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на незадовільний фінансовий стан не є самостійною та достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення в розумінні ст.378 КАС України.
Інших доводів того, що виконання судового рішення є ускладненим, заявником не наведено, а також не надано доказів на підтвердження обставин, що виключають можливість виконання рішення.
Не доведено відповідачем і необхідність відстрочити таке виконання строком на один рік, оскільки не надано жодних обґрунтувань з їх документальним підтвердженням для встановлення судом саме такого строку відстрочення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання судового рішення, а відтак заява Управління соціальної політики Тернопільської міської ради не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.241, 248, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 26 серпня 2021 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.