Справа № 161/6453/21 Провадження №11-кп/802/471/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
17 серпня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання засудженої про її умовно-дострокове звільнення,
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2019 ОСОБА_7 засуджена за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Строк відбуття покарання визначено рахувати з 19.09.2018. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 31.03.2021 вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2019 залишений без змін.
Засуджена ОСОБА_7 подала клопотання про її умовно-дострокове звільнення, оскільки відбула більше половини строку покарання.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.04.2021 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Своє рішення суд мотивував тим, що поведінка ОСОБА_7 не була сумлінною протягом всього часу відбування покарання. Отже, наявність лише формально-юридичних підстав не свідчить про виправлення засудженої та не дає право на беззаперечне умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
У поданій апеляційній скарзі захисник засудженої оскаржує рішення суду з мотивів його незаконності. Зауважує, що умов для праці у Луцькому СІЗО не існує. Стверджує, що ОСОБА_7 має сім'ю, малолітню дитину, батька-інваліда І групи, маму-пенсіонерку, а тому наявні підстави для її звільнення від відбування покарання умовно-достроково.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, міркування засудженої та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу у повному обсязі, просили скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити клопотання, прокурора, який заперечив доводи апеляційної скарги і просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положення ст.370 КПК України регламентують, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку апеляційного суду, вказані вимоги закону при постановленні рішення місцевим судом дотримані.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Враховуючи вимоги ст.81 КК України та тяжкість вчинених
ОСОБА_7 злочинів, один з яких належить до категорії тяжких, передумовою застосування до засудженої інституту умовно-дострокового звільнення є фактичне відбуття нею не менше двох третин строку покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 уже відбула більше 2/3 призначеного їй строку покарання.
Частиною 1 статті 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
На думку суду апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від покарання ОСОБА_7 , місцевий суд вказаних вимог закону дотримався.
Зокрема, як вбачається з матеріалів особової справи, в установах відбування покарання засуджена перебуває з 19.09.2018.
Відповідно до характеристики засудженої ОСОБА_7 , наданої ДУ «Луцький слідчий ізолятор», за період перебування в ізоляторі характеризується посередньо. За порушення правил внутрішнього розпорядку притягувалася до адміністративної відповідальності шість разів. Не заохочувалася. Встановлених правил поведінки та розпорядку дня слідчого ізолятора дотримується не завжди, потребує постійного контролю з боку адміністрації. На заходи соціально-виховного характеру реагує не завжди правильно.
Враховуючи вищенаведені обставини, а саме: поведінку засудженої під час відбування покарання та ставлення до покладених на неї обов'язків, які не свідчать про виправлення ОСОБА_7 , апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання засудженої про її умовно-дострокове звільнення.
Наведені в апеляційній скарзі сторони захисту доводи про наявність у ОСОБА_7 малолітньої дитини, батька-інваліда І групи і мами-пенсіонерки, хоча і мають місце, але не можуть слугувати беззаперечною підставою для її умовно-дострокового звільнення.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Законних підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 409 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про її умовно-дострокове звільнення - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді