Справа № 758/7716/21
3/758/5033/21 Категорія 208
26 липня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, яка надійшла з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , дата народження та місце проживання не встановлено, керівник ТОВ «Кастрол Україна», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №577/26-15-04-15-22 від 01 червня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення з ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, Порядку із змінами і доповненнями, що відображено в акті перевірки від 18.04.2021 року № 39735/26-15-04-15-18/33193057 за період 01.03.2021 по 31.03.2021 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП як, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожно їсправи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративнеправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згіднозі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїмв нутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутні відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, які є необхідними для встановлення особи, а саме: дата народження, місце реєстрації та проживання.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
З досліджених судом матеріалів, а саме: з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Кастрол Україна», проте матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження повноважень останнього, що відповідно позбавляє можливості суд перевірити чи є останній суб'єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, зокрема чи несе він відповідальність за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а з огляду на санкцію ч. 1 ст. 163-1 КУпАП стягнення якого саме розміру має бути щодо нього застосовано. Оскільки ж наявність будь-якого правопорушення визначається такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення, в тому числі і в даному конкретному випадку.
В порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи Акт про результати камеральної перевірки складено 18.05.2021 року, а протокол про адміністративне правопорушення 01.06.2021 року.
До матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення, копія акта за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, копія акту неявники ОСОБА_1 , копія запрошення ОСОБА_1 та інші письмові докази.
Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України; та чи є він суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на їїкористь.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.163-1КУпАП, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності через відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 163-1КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАп у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представнико мпротягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя М.М. Головчак