Справа № 758/9012/21
3/758/5526/21 Категорія 146
22 липня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, що надійшла із Управління патрульної поліції м.Києва про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
28 травня 2021 року о 15 годині 27 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Хюндай" д.н. НОМЕР_1 в м. Києві на вул. О. Теліги, не надав переваги в русі, велосипедисту ОСОБА_2 , який рухався по пішохідному переходу, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні правопорушника на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висноску про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина, підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями які долучені до справи.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення також підлягає судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п'ятдесят чотири).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя М. М. Головчак