Справа № 758/8118/21
3/758/5255/21 Категорія 307
22 липня 2021 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М., розглянувши справу, яка надійшла з Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №386637 від 01.06.2021 року, вбачається, що 01 червня 2021 року об 11 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_2 , під час якої, кричав, виражався нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
З письмових пояснень, долучених до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 домашнього насильства відносно матері не вчиняв.
Пояснення потерпілої ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого).
Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству визначено, що:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Будь-яких доказів того, що відносно потерпілої вчинено протиправні дії, зафіксований виклик на «102» про вчинення правопорушення, від кого надійшов виклик та за якою адресою, до справи не долучено.
З огляду на викладене, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 01 червня 2021 року об 11 год. 00 хв.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року), ЄСПЛ серед іншого зазначив, що "... суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням викладеного, оцінюючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 245, 247, 256, 278, 280 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя М.М. Головчак