25.08.2021 Справа №607/11672/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Стрілкової М.С.
учасників справи
представника позивача Костишина В.М.
представника відповідача Мудрого Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі ВП № 1 (м. Тернопіль) ТРУП ГУНП в Тернопільській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В обґрунтування позовних вимов позивач зазначив, що 20.06.2021 на нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 873873 від 20.06.2021. Згідно з якою, 20.06.2021 о 02 год. 45 хв. по вул. Центральна, с. В. Глибочок, він керував транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому розбита передня фара, чим порушив вимоги п. п. 31.4.3 КУпАП.
Відповідно до вищевказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивач вказав, що в КУпАП відсутня така стаття яка зазначена в постанові, відтак вважає, що працівником поліції допущено технічну описку і замість п. п. 31.4.3 ПДР України він вказав КУпАП. Крім того в оскаржуваній постанові не конкретизовано який саме підпункт пункту 31.4.3. ПДР України порушив ОСОБА_1 .
Також зазначив, що напередодні його транспортний засіб поламався і він не міг самостійно продовжити рух. Покинувши автомобіль позивач повернувся до нього пізніше, щоб забрати свої особисті речі, і в цей момент до нього підійшли працівники поліції однак, він лише сидів в салоні автомобіля, а отже не здійснював функції. Також вказав, що транспортний засіб на той момент не був заведений та габарити його не були включені.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що при та складанні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності працівниками поліції не було повно з'ясовано обставини справи, що суперечить вимогам КУпАП.
Відтак просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 873873 від 20.06.2021, та закрити провадження у справі.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що працівником поліції допущено технічну описку і замість п. 31.4.3 ПДР України він вказав КУпАП. Однак аналізуючи фабулу оскаржуваної постанови є абсолютно зрозумілим, що поліцейський посилався на п. п. 31.4.3 розділу 3.1 ПДР України. Крім того на відео із нагрудної камери, яку він додав до відзиву, вбачається, що працівник поліції зупинивши автомобіль представився, повідомив позивача про те, що ведеться відеозапис та попросив водія пред'явити відповідні документи, після цього вказав на технічну несправність при наявності якої заборонено експлуатувати транспортний засіб. Під час розмови позивач повідомив, що виїхав по дитину і їде додому. Про факт керування транспортним засобом також може свідчити наявність ключів в замку запалювання, що чітко видно на відео. Працівники поліції попросили водія вийти з автомобіля та конкретизували запитання щодо керування позивачем транспортним засобом, на що він дав ствердну відповідь. Також в подальшому поліцейські відчули різкий запах алкоголю з порожнини рота ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» чи в медичному закладі, однак він відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння. Далі позивачу було зачитано його права відповідно до ст. 268 КУпАП та повідомлено що відносно нього будуть складені адміністративні матеріали.
У зв'язку із вище викладеним, представник відповідача вважає, що позивач дійсно допустив порушення ПДР України, а тому оскаржувану постанову вважає винесеною працівником поліції у межах повноважень, відтак просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позові та просив його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовної заяви.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії БАБ № 873873, 20.06.2021 о 02 год. 45 хв. по вул. Центральна, с. В. Глибочок, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому розбита передня фара, чим порушив вимоги п. п. 31.4.3 КУпАП, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, наслідком чого стало накладення на останнього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 наказу МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» вказано, що протоколи про адміністративні правопорушення не складаються у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП. Якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Відповідно до пп. 31.4.3 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Як встановлено судом, позивач заперечує факт скоєння ним адміністративного правопорушення за обставин, зазначених у оскаржуваній постанові оскільки він лише сидів в салоні автомобіля, а отже не здійснював функції водія.
На підтвердження обґрунтованості притягнення до адміністративної відповідальності відповідач надав суду не повний відеозапис з місця зупинки транспортного засобу.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Суд встановив, що оскаржувана постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Крім того в постанові не конкретизовано, який саме пункт п. п. 31.4.3 ПДР України порушив позивач.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, прийнятою без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому її слід скасувати.
Отже, суд звертає увагу на те, якщо уповноваженим органом не обґрунтовано обставини та суть адміністративного правопорушення, підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного здобуття доказів вини особи.
На підставі викладеного суд дійшов висновку що з наявних матеріалів неможливо достеменно та беззаперечно стверджувати як про відсутність, так і про наявність адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до компетентного органу, а саме до ВП № 1 (м. Тернопіль) ТРУП ГУНП в Тернопільській області.
Згідно частини 1статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За даних обставин, слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції № 1 ( м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 873873 від 20 червня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340,00 гривень - скасувати.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Стягнути з Відділення поліції № 1 ( м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
У іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Степова, 45, м. Тернопіль.
Рішення суду складено та підписано 25 серпня 2021 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко